«Очікувалося, що вибори будуть жорсткі, з поширенням «чорнухи», бо багато стоїть на кону. А в результаті виборча кампанія вийшла дуже нудна. Весь скандал виборів – це 40 мажоритарників Кличка й опозиції: відкличуть/не відкличуть. Немає пристрасті у виборах», – зазначив він.
На думку експерта, першою причиною невдалої виборчої кампанії в Україні є страх політиків перед людьми.
«В Україні політики за рідкісними винятками не вміють працювати з людьми, не ходять від дверей до дверей. На Заході немає й десятої долі такої кількості реклами, але є дуже багато витрат на агітаторів, тренінги, психологів, дебати. Наприклад, у Великобританії в округу декілька кандидатів збирається і дебатують. У нас же скоріше повісять рекламні щити», – зазначив Біденко.
Втім, навіть у цьому випадку, зауважує він, політики витрачають забагато коштів на рекламу.
«Вішаючи щити і купуючи телевізійний час, політики витрачають мінімум втричі більше грошей, ніж це треба для реклами. Оскільки є ефективна кількість так званих контактів за день – 3 – 4. Якщо їх більше, то людина починає цю рекламу ненавидіти. У нас 4 – 5 лідерів цих перегонів забезпечують кожному з нас не менше 7 контактів. Тобто ця реклама дає мінус, а не плюс: лояльні виборці залишаються, а потенційні, навпаки, відштовхуються», – пояснив він.
Ще однією проблемою Біденко називає непрофесійне створення політичної реклами.
«Багато реклами створено «на коліні» непрофесіоналами. Її ефективність не перевірена навіть у фокус-групах. За кордоном мінімум 20% коштів для реалізації медійної кампанії витрачається на її перевірку. Головне правило – щоб реклама не нашкодила. В Україні ж гроші витрачаються, а реклама шкодить», – додав він.
Біденко також відзначає, що як попередні парламентські вибори 2007 року, так і цьогорічні, нецікаві, що «нічого не вирішують. Політики витрачають гроші, щоб в черговий раз закріпитися на своїх позиціях».
«З точки зору технічних питань різниці між цими виборами і 2007 року немає. Жодна з партій не намагається переломити хід виборів. Це стандартні вибори, в яких мова йде про боротьбу за зайві 5%, не більше. Це викликає певну радикалізацію суспільства і навіть недовіру до політики», – вважає він.
Водночас Біденко називає три партії, реклама яких була найбільш ефективною: Комуністичної партії, Партії регіонів та УДАРу.