За словами історика, «Сталінград не був настільки вирішальним моментом, як це описано в багатьох книжках. Німці вже перед ним втрачали сили, і Сталінград був наслідком, а не причиною поразки».
«Справжній перелом настав після танкової битви під Курськом 1943 року. Саме тоді стало зрозуміло, що совєти можуть завдати поразки німцям без допомоги Заходу. Розгорнулася партизанська боротьба. Багато прийомів холодної війни почали застосовувати ще тоді, після Курська в липні 1943-го», – зазначив Даллас.
Історик зауважив, що «нездорові відносини між Сходом і Заходом починаються з пакту Молотова-Ріббентропа».
«Аж до відкриття другого фронту 1944 року ключові події відбувалися на російському театрі бойових дій, який відігравав майже ту саму роль, що й Західний фронт у Першій світовій. Саме тут стає зрозуміло, що Європа – це півострів», – заявив Даллас
«Східний фронт Другої світової та Західний Першої світової були S-подібними. Тому червоні спочатку прорвалися на півдні, а потім на півночі. Застиглий S-подібний фронт перетворився на залізну завісу 1947-го», – зазначив він.
Повний текст інтерв’ю із Ґреґором Далласом у №40 «Українського тижня».