Журналіст Мустафа Найем в дописі «Маразми парламенту, що йде» звертає увагу на законопроект про заборону пропаганди гомосексуалізму, який ВР прийняла напередодні в першому читанні: «У законі, який офіційно називається "щодо захисту прав дітей на безпечний інформаційний простір" немає ні слова (!!!) про дітей. Зате в пояснювальній записці чітко вказано, проти чого спрямований документ: "… свобода слова, яка лежить в основі діяльності ЗМІ, повинна бути обмежена шляхом встановлення відповідних заборон у законодавстві України з метою протидії пропаганди гомосексуалізму та забезпеченню правових засад підвищення моральності українського суспільства необхідно прийняти вказаний законопроект».
Наєм додає, що в резолюції комітету зі свободи слова та інформації говориться: "Назва законопроекту не відповідає його змісту, в якому мова йде не про права дітей, а про заборону пропаганди гомосексуалізму". І далі, через два абзаци: "Комітет пропонує, прийнявши законопроект у першому читанні, доопрацювати його при підготовці до другого читання".
Олександр Сушко, експерт громадської ініціативи "Європа без бар’єрів", коментує у своєму блозі іншу ініціативу ВР, яка була проголосована у вівторок, – закон про Єдиний державний демографічний реєстр. «Україна, хоч і останньою з країн Європи, але все ж отримала нормативні рамки, що дозволяють розпочати випуск ідентифікаційних документів нового покоління – із електронним носієм інформації».
Сушко пише, що найбільші зміни торкнуться «внутрішнього» паспорта громадянина України. «Віднині це буде не радянська книжка з вклеєною фотографією, а пластикова картка з електронним чіпом – приблизно така, як використовується в країнах ЄС. Картка видаватиметься терміном дії на 10 років, що відповідає європейській практиці і логічно, адже замінити фотографію у документі такого типу неможливо. Паспорти, як внутрішні, так і для виїзду за кордон оформлятимуться з народження, а не з 16 років. Видача проїзних документів дитини припиняється. При цьому всі раніше видані документи є чинними до закінчення строку їх дії та не підлягають обов’язковій заміні», – пише Сушко та відзначає, що в законі є чимало недоліків, зокрема зберігається «термінологічна плутанина».
«Враховуючи високу імовірність підписання президентом закону у прийнятій редакції, варто, не відкладаючи, готувати зміни і доповнення, які б усунули незручності, які неминучо виникнуть як в громадян України, так і в іноземців, при впровадженні даного закону», – пише експерт.
Народний депутат Олеся Оробець у дописі в ЖЖ розповідає подробиці засідання комітету з питань освіти та науки ВР 2 жовтня. «Більшість освітнього комітету звично імітувала засідання – почали вчотирьох, а завершили вп’ятьох (при кворумі в 7 депутатів)! Серед нібито «ухвалених» проектів вистачає слизьких і резонансних. Серед них – сумнозвісний проект внесення змін до закону «Про дошкільну освіту», орієнтований на провокацію мовних конфліктів у садочках, а також проект внесення змін до ЗУ «Про захист персональних даних» (КМУ, №10472-1), яким передбачене звуження доступу до інформації, пов’язаною з діяльністю державних службовців, і встановлення тотального контролю з боку держави над персональними даними громадян», – пише Оробець.
Оробець зазначає, що звернулася до спікера парламенту Литвина з вимогою визнати рішення, «нібито ухвалені від імені комітету», нелегітимними. «При цьому не факт, що спікер поспішить дотримуватися вимог закону. Надто наполегливо проекти проштовхував Луцький – схоже, їх уже чекають у сесійній залі», – додає Оробець.
Журналіст УП Сергій Лещенко написав допис «Клюєв у відпустці знайшов новий курорт», в якому виклав фотографії авто охорони секретара РНБО Андрія Клюєва, припарковане біля службового в’їзду до Адміністрації президента, в той час як сам він офіційно перебуває у відпістці. «Відпустку можна проводити в різних місцях. Можна у Туреччині чи Хорватії. Можна у Монако та Ніцці. Можна в Куршевелі та Шамоні. А можна… в адміністрації президента України. Тепер це – новий ексклюзивний напрямок, куди не продають "гарячі тури"», – пише Лещенко. «Запитання для міжнародних спостерігачів на виборах – що робить секретар РНБОУ, який перебуває у відпустці та водночас є начальником штабу ПР, у адміністрації президента», – пише Лещенко. Він також додає, що «очікуючи Клюєва, його охорона припаркувалася всупереч правилам дорожнього руху: Закон забороняє зупиняти автомобілі ближче ніж 10 метрів до чи після пішохідного переходу. Супровід Клюєва зупинився в трьох метрах».
Журналіст ТВі Мирослав Откович у блозі відповідає на питання «Що спільного між "Угандійським Гітлером" і президентом України?»: «Здавалося, нічого спільного між цими двома людьми немає. Якби не одна деталь. Або ще точніше – одна людина. Американський сенатор від Оклахоми і член Республіканської партії – Джеймс Інхоф».
«У 2011 році під тиском громадськості та зусиль сенатора Інхофа уряд США вирішив допомогти жителям країни звільнитися від кривавого терору "Угандійського Гітлера", жертвами якого на той час вже стали понад 40 тисяч дітей. Президент США Барак Обама відправив перших 100 командос в Африку з метою заарештувати або знищити Джозефа Коні. Боротьба за таке рішення тривала декілька років. І кожного разу як хтось в Америці забував про злодіяння в Уганді, сенатор Джеймс Інхоф невпинно про це нагадував. У 2012 році Сенат США прийняв резолюцію по Україні. Джеймс Інхоф став її співавтором. Як сказано в тексті документу влада повинна негайно випустити Юлію Тимошенко з – за грат і припинити вибіркове правосуддя», – пише Откович.
«77 – ми річний сенатор – республіканець Джеймс Інхоф на прикладі справи "Угандійського Гітлера" довів, що не звик відступати на пів дорозі. Міжнародний кримінальний суд в Гаазі вже видав ордер на арешт Коні. Досьє на Віктора Януковича показово збирає лише українська опозиція. Можна щиро сподіватися, що українці з власним президентом дадуть раду самі, без будь-якого зовнішнього втручання. Янукович не Коні? Україна не Африка?», – додає Откович.