Іклоді зазначив, що співпраця України та НАТО у високотехнологічній сфері головним чином розвивається зараз у "цивільних" напрямках – програм партнерської співпраці у галузі науки та технологій.
Разом з цим, на думку Іклоді, існує певна зона співпраці "між військовою та цивільною" тематиками, до проектів якої долучаються країни партнери НАТО.
Заступник Генерального секретаря НАТО підкреслив, що на його думку, є тренд, що ця зона розширюватиметься, тобто країни – партнери матимуть більше можливостей участі не лише у цивільних програмах. Серед можливих напрямків посол зазначив наприклад, технології у галузі боротьби з тероризмом, радіаційного, хімічного і біологічного захисту – технології безпеки аеропортів та інших об'єктів, розроблення нелетальної зброї тощо. Так, Росія успішно взаємодіє з НАТО за програмою розробки технологій моніторингу великих об'єктів, наприклад станцій метро, а з Україною здійснюється подібний проект щодо технології рентгенівського сканування.
Читайте також Україна – НАТО: підсумки 15-річного особливого партнерства
Заступник Генерального секретаря НАТО також прокоментував запитання щодо реальності участі України у системі "розумної оборони", одним з принципів якої є взяття на себе учасниками фінансових витрат. Він загалом висловився про виклики, перед якими стоїть ініціатива "розумної оборони" – окрім фінансових одним з них є "наявність" для потреб НАТО певних військових підрозділів чи обладнання країни – учасника, що є певним викликом з позицій національного суверенітету. На думку Габора Іклоді, можливим напрямком участі України у системі "розумної оборони" НАТО могли б наприклад стати можливості перевезення великих вантажів українською військово-транспортною авіацією.
Як раніше зауважували експерти, каменем спотикання на шляху вступу України до НАТО є позаблоковий статус держави.