У неділю, 30 вересня, керівництво Качанівської колонії у порядку виключення, прийняло рішення надати дозвіл Юлії Тимошенко на проведення зустрічі з Арсенієм Яценюком, Георгієм Немирею та Олександром Турчиновим. Однак у пенітенціарній службі зауважили – оскільки Тимошенко "грубо порушувала" правила й режимний розпорядок ув'язненої особи та вичерпала ліміт короткострокових побачень, тривалість зустрічі буде обмежена, й триватиме не більше, ніж півтори години.
Водночас ДПтСУ нагадали, що раніше Тимошенко надали більше 180 дозволів на проведення зустрічей з різними особами, за виключенням захисників та медиків.
Останні ж вирішили поскаржитися своїм німецьким колегам на поведінку засудженої. особливе обурення в українських лікарів викликають відмови пацієнтки від виконання рекомендацій.
"Точніше навіть самовільне визначення графіка процедур – перенесення ранкових процедур на вечір, відмова від деяких з них на користь якихось своїх зустрічей", – зауважив заступник міністра охорони здоров'я України Олександр Толстанов.
Представники Об'єднаної опозиції, в свою чергу, повідомили, що планують зустрітися з екс-міністром у вівторок. Крім того, вони звинуватили тюремників у "маніпулятивних заявах" щодо Тимошенко і зазначили, що "законом встановлено чотири години короткострокових побачень на місяць".
"Останнє короткострокове побачення відбулося 11 серпня, коли екс-прем’єр-міністр зустрілася з колишнім головою представництва Євросоюзу в Україні Жозе Мануелем Пінту Тейшейрою", – наголосили в опозиції.
Також у неділю стало відомо, що 29 вересня у селищі міського типу Любар Житомирської області підпалено ферму, що належить довіреній особі єдиного кандидата від опозиції у виборчому окрузі № 67 свободівця Сидора Кізіна Василю Кіндрасю. Пожежа сталася серед білого дня, прибулі на місце пожежні схиляються до версії про підпал. Усередині будівлі було знайдено напис з погрозою життю власника ферми.
За фактом підпалу майна подано заяву до правоохоронних органів. На місці злочину працює слідчо-оперативна група.
Та 30 вересня у Брюселі 1,5 тисячі людей протестували проти введення заходів жорсткої економії. На думку протестувальників, введення антикризових заходів збільшить розрив між багатими і бідними в період кризи.
"У Бельгії 15% населення живе на межі бідності, і це багато для однієї з найбагатших країн у світі. Пенсійна реформа зводиться до заощаджень за рахунок пенсіонерів", – заявив представник" Мережі по боротьбі з бідністю ", що виступила одним організаторів маніфестації, Пітер Ейман .
"З 1 листопада буде знижено допомогу безробітним заради того, щоб забезпечити так зване повернення безробітних до трудової діяльності. Федеральний уряд (Бельгії) має намір вивести до 2020 року зі стану бідності 380 тисяч людей, але ці заходи можуть лише збільшити число бідних ", – зауважили учасники акції.