«Думаю, тема не закрита і до неї спробують повернутися за більш спокійних умов, вже після виборів», – заявив Фесенко.
За словами експерта, зараз закон про наклеп «стає черговим інформаційним приводом для суспільного збурення, для посилення інформаційно-політичної напруги».
«Це не в інтересах влади в умовах виборчої кампанії. От після виборів до нього можна повернутися», – зазначив Фесенко.
Експерт зауважує, що з одного боку є об’єктивна проблема – чорні піар-технології, а з іншого – є побоювання і у громадськості, і в опозиційних політиків, що влада в умовах вибіркового правосуддя, в умовах контролю за адмінресурсом, використовуватиме такі законопроекти (про наклеп, про мирні зібрання) задля обмеження прав і свобод людей. І при цьому «першими жертвами стануть журналісти, представники громадськості і опозиційні політики».
«А влада, думаю, все-акти буде намагатися посилювати регуляторні механізми», – вважає Фесенко.
При цьому він відзначає «такий парадокс: в економіці вони нібито виступають за дерегуляцію, тому що там є інтерес бізнесу, зокрема, деяких представників уряду. Я б сказав, це ліберально-ідеологічний підхід».
«А ось, якщо йдеться про стосунки з громадськістю, то тут вже діє інший інстинкт – провсяк випадок зменшити простір свободи для громадськості. Такий от консервативно-охоронний підхід», – зазначив Фесенко.
«Це реагування ще події 2004 року, тобто побоювання, що надмірна свобода може призвести до того, що громадськість може виступити проти влади. Тому на рівні інстинктів, навіть не інтересів, а психологічних комплексів вони намагаються зарегулювати ситуацію та зменшити простір свободи для громадськості і для ЗМІ», – додав експерт.
Нагадаємо, 18 вересня український парламент ухвалив у першому читанні проект закону, яким передбачається запровадити кримінальне переслідування за наклеп з покаранням до трьох років ув’язнення.
25 вересня автор законопроекту про наклеп «регіонал» Віталій Журавський зареєстрував проект постанови про скасування прийняття в першому читанні його законопроекту.