Айвазовська наголошує, що кожен громадянин повинен пам'ятати, що він є суб'єктом виборчого процесу і в разі порушення його права, може звертатися як до суду, так і правоохоронних органів.
"Якщо виборець став свідком порушення, то невідкладно повинен викликати міліцію, тоді варто вимагати у правоохоронних органів скласти протокол та належним чином зафіксувати факт", – зазначає вона.
Якщо міліція "не встигла" вчасно приїхати, то виборець може стати свідком та підписати акт про порушення, що має право скласти представник кандидата-суб'єкта виборчого процесу, громадський спостерігач. Цей документ може лягти в основу судового позову чи скарги.
"Виборцям не варто боятися виступати свідками чи повідомляти про інциденти кампанії, адже, результатом повної пасивності може стати повна деградація інституту виборів, як інструменту впливу громадян на державу", – наголошує Айвазовська.
"Крім того, якщо право виборця порушено, то він теж може звернутися до суду та вимагати його поновлення", – зазначила вона.
За її словами, у виборчий період будь-які спори розглядаються дуже швидко – до 5 днів. Наприклад, якщо громадянин вважає, що перешкоджають здійсненню його виборчого права (Кримінально-процесуальний кодекс, ст. 157) через підкуп, залякування, тиск, то звернення до органів прокуратури та суду може призвести до покарання порушника включно до 2-х років ув'язнення.
"Якщо ж виборець в меншій мірі готовий йти в правовому напрямку реагування на порушення, то варто звернутися до громадських спостерігачів, таких організацій як "Опора". Зазвичай вони мають достатню юридичну підтримку правників та можуть надати публічності будь-якому порушенню у ЗМІ. Цей "цивільний напрямок" реагування також дає значні результати", – зазначила керівник виборчих проектів "Опори".
"А всім розчарованим хочу нагадати, що "злу тільки те і потрібно, щоб добрі люди нічого не робили", – підсумувала Айвазовська.
Нагадаємо, за даними Комітету виборців, українці бояться офіційно повідомляти про порушення виборчого законодавства.