У звіті визначається, наскільки активно влада тієї чи іншої країни використовує певний набір тактик для того, щоб управляти вільним потоком інформації в інтернеті. Йдеться в першу чергу про блокування та фільтрацію інформації. До таких тактик належать також прийняття розпливчастих законів, які забороняють певні типи контенту, активні маніпуляції, фізичні атаки проти блогерів та інших користувачів Інтернету, і політично мотивоване стеження. Відповідно до результатів та рівня використання цих тактик країни було поділено на три групи: вільні, частково вільні та невільні.
Дослідження охопило 47 країн світу.
Україна разом з Грузією, Аргентиною, Італією, Угорщиною, Німеччиною та США увійшла до групи вільних країн. Найбільше вільним від цензури та втручання влади в функціонування он-лайн ЗМІ було визнано Естонію.
Частково вільними Freedom House визначив Казахстан, Росію, Індію, Росію, Азербайджан, а невільними – Білорусь, Узбекистан, Іран, Кубу, Китай, В’єтнам.
При цьому найбільше зростання рівня свободи порівняно з минулим роком було помічено в Тунісі, Грузії та Бірмі. Найбільше ж рівень відкритості інтернету за рік впав Бахрейні, Пакистані, Ефіопії та Єгипті.
І хоча Україна отримала найкращі оцінки зі свободи інтернету та інтернет-змі серед пострадянських країн, вона одночасно (разом з Білорусією, Бахрейном, Китаєм, Кубою, Єгиптом, Росією, Сирією, Саудівською Аравією та Венесуелою) увійшла до групи країн, де наближені до уряду проплачені коментатори маніпулюють і направляють дискусії в інтернеті в потрібне русло.
Організація також визначила кілька країн, які наразі є особливо чутливими до погіршення ситуації в найближчі 12 місяців. До групи цих країн ввійшли: Азербайджан, Лівія, Малайзія, Пакистан, Руанда, Росія, та Шрі Ланка.