«Чому українці кажуть, що немає різниці між регіоналами та опозицією? Частково це пов’язано із загальною лінією, яку проштовхують про-регіональні публіцисти та політики (наприклад, екс-президент Ющенко) в усіх ЗМІ, контрольованих регіоналами. А якщо про щось досить довго і голосно говорити, то деякі люди починають в це вірити. Але переважно таке сприйняття пов’язане з тим, що демократична опозиція не змогла надихнути населення. Демократи – звичайні хлопці, але їм не вистачає харизми, і вони, як мені поскаржилася одна дама в Києві, не є Джорджами Вашингтонами. Але що в цьому поганого? Тут існує ще одне питання: чи зможе Україна пережити ще кілька років грабежів з боку регіоналів? Чи не стане Україна хоч на йоту кращою, якщо на майбутніх виборах регіонали отримають удар в обличчя і їм скажуть відступити? Сумний факт полягає в тому, що українці продовжують наполягати, що голосуватимуть тільки за янголів, тим самим забезпечуючи правління дияволів», – відзначив Мотиль.
За його словами, опозиція відрізняється від регіоналів перш за все своїм баченням демократії, реформ та стилем управління.
«Дійсно, помаранчеві демократи виявилися жахливими менеджерами і таким чином допомогли Януковичу виглядати привабливою альтернативою на президентських виборах 2010 року. Але те, що він і його соратники зуміли зробити за останні 2 роки є ще більш вражаючим: їхній рівень некомпетентності та їх повна байдужість до всього більш-менш схожого на системні реформи, є настільки разюче очевидними, що на їх фоні Віктор Ющенко є зразком компетентності. І це не дивно. У той час як бандити здатні підтримувати порядок в маленькій провінції, де зазвичай «розбірок» вистачає для того, щоб вирішити справи, то вони за визначенням не можуть керувати будь-якою сучасною державою та сучасною економікою. «Здатності вижити на вулиці», яку Янукович набув під час роботи у Донбасі, просто недостатньо в уряді», – переконаний аналітик.
«Немає сумнівів, що помаранчеві демократи, перебуваючи при владі з 2005 по 2010 рік, по-царськи все провалили. Реформи були примарними, а уряд, здавалося, був у стані постійної кризи. Але за будь-якими мірками, демократична Україна і українці були вільними. За останні ж два роки з моменту обрання Віктора Януковича на посаду президента в 2010 році демократію в Україні було демонтовано: президент став всемогутнім, парламент посміховиськом, а суди маріонетками в руках виконавчої влади. Свобода слова, зібрань, друку були звужені. Чи є у кого-небудь сумніви, що за наступні три роки стан демократії та свободи в Україні стане гіршим?», – зазначає політолог.