"Якщо б пропонувалась резолюція (у Раді Європи – ред.) про засудження злочинів нацизму – чи хоча б один депутат наважився голосувати проти? Ніхто. Але якщо говорити про кумінзм – таких бажаючих багато. Не треба дивуватися. Рада Європи включає багато країн, включно з Росією. Серед депутатів Ради Європи можна побачити, наприклад, пана Зюганова. Очевидно, він не проголосує за резолюцію, яка засуджуватиме злочини комуністичного режиму", – сказав Куртуа
"Є багато депутатів, які сьогодні перетворилися на демократів, соціал-демократів, лібералів, але які є неокомуністами. І вони, очевидно, не вчинять самогубства. Як ви бачите у ЄС комуністична міфологія залишається сильною, комуністи є досить сильними. Говоримо ми про офіційних комуністів, чи може вже про реконвертованих. І коли я кажу про конвертацію – я не маю на увазі конвертацію до демократії. Я маю на увазі конвертацію заради збереження влади", – пояснив історик.
"І всі ці люди не зацікавленів в тому, щоби архіви були відкриті, щоб імена відповідальних і злочинців стали відомими, щоб тоталітарна природа режимів була чітко встановлена. І ці проблеми стосуються не лише Росії, але і Євросоюзу. Наприклад в Румунії боротьба за відкриття архівів політичної поліції – ключовий виклик політики. Проблема є й у Франції. Наша компартія не була при владі, у нас не було комуністичної поліції. І в нашій країні є багато людей, які продовжують захищати комуністичні ідеї", – зауважив Куртуа.
Стефан Куртуа (1947 р.н.) — французький історик, всесвітньо відомий дослідник комунізму як ідеології та суспільно-політичного руху. Працює директором з питань наукових досліджень у Національному центрі наукових досліджень, професор Католицького університету вищої освіти. Автор багатьох наукових публікацій, упорядник «Чорної книги комунізму», яка стала хрестоматійною для дослідників комуністичного терору.