Історики зазначають, що вперше українці виступили під цим прапором в середині ХІХ століття, а державним прапором України синьо-жовтий став у вересні 1991-го.
Історики відстежують появу синьо-жовтого прапора із середини ХІХ століття. Під час революційних подій «весни народів» під цим прапором виступили українці в Австрійській імперії.
Кожна нація зі складу тієї держави тоді визначилася і відкрито заявила про свою окремішність. І це проявлялося також і у національній символіці
Згодом синьо-жовту символіку стали використовувати й на Наддніпрянській Україні, яка входила до складу іншої імперії – Російської. Тут масове використання синьо-жовтих прапорів почалося в 1917 році, після повалення царату.
Голова Українського геральдичного товариства Андрій Гречило зазначає, що Східна і Західна Україна вкладали свій зміст у поєднання синього і жовтого кольорів.
«Тодішні галицькі українці чи русини, як їх тоді писали, взяли за основу символіку періоду Галицько-Волинської держави. Золотий лев, який спинається на скелю у синьому полі, використовувався як національний герб, а кольори з цього герба використовували на прапорі. На Наддніпрянщині ці кольори набули асоціативного сприйняття: блакитне – це небо, а жовте – це хлібна нива», – каже експерт.
За словами Гречила, в роки Перебудови були спроби поєднати радянську та українську національну символіку, проте проекти червоно-синьо-жовтих стягів нікому не сподобалися. Тож, у вересні 1991-го президія Верховної Ради ухвалила рішення про використання синьо-жовтого прапора в протокольних заходах, а офіційно державним прапором України вже у січні 1992 року.
За словами соціолога Євгена Головахи, попри те, що за радянських часів синьо-жовта символіка була під забороною, українці сприйняли її схвально. За його словами, «комуністи ще намагалися якось відстоювати попередні символи, але, коли змінювали символіку, Комуністична партія була взагалі заборонена».
Читайте також: Атрибути незалежності