У порівнянні з даними піврічної давності зростання ще більше – з 73 до 82%. Зокрема, 40% опитаних однозначно характеризують себе як патріотів своєї країни, ще 42% – скоріше так, ніж ні. Лише 10% опитаних не вважають себе патріотами. Ще 8% – не змогли визначитися.
Найбільш відчутне зростання почуття патріотизму зафіксоване на Сході країни та Заході і Півночі. На півдні – навпаки, зворотня тенденція.
"Таким чином, ми бачимо зростання патріотизму в регіонах, де проходили матчі Євро-2012, відповідно, можемо припустити, що зростання може бути пов'язаний більшою мірою саме з цією подією", – відзначають автори дослідження.
Найбільше громадяни України гордяться місцем, де народилися і виросли 34%), потім – землею, територією, на якій живуть (29%), національними піснями, святами, звичаями (27%), рідною природою (26%), минулим країни та її історію (25%), українською працьовитістю та вмінням господарювати (25%), великими людьми своєї національності (24%).
Також викликають гордість за свою країну душевні якості свого народу (22%), держава, в якій живуть (21%), мову свого народу (19%). Дещо менше викликають гордість віра, релігія свого народу (12%), перемоги своїх спортсменів (12%), література і мистецтво (11%), могили предків, пам'ять про них (11%), прапор, герб, гімн (4% ). Мінімальну гордість викликає військова міць держави – тільки 1%.
Абсолютна більшість (61%) опитаних на питання «Хто я такий?» відповіли – «Громадянин України». Удвічі менше охарактеризували себе, в першу чергу, як мешканців свого регіону, міста, села (29%) і просто сказали «Людина» ( 24%).
Ще 19% опитаних, відповідаючи на це питання, назвали свою національність, майже кожен десятий – своє сімейне роль або охарактеризували себе як радянська людина. Тільки 6% – назвали себе європейцем, 5% – назвали б свою професію, рід занять, по 3% – назвали себе громадянином світу або свої релігійні переконання.
Як повідомлялось, після ухвалення мовного закону в Україні стало менше прихильників другої державної мови. Для порівняння у 2009 році рівень підтримки надання російській мові статус державної становив понад 50%, а кількість противників становила лише близько 40%. Якщо на Донбасі (85%) і Півдні (72%) число прихильників двомовності не змінилося і навіть укріпилося, то на Сході (50%) – зменшилося, відзначають соціологи.
Нагадаємо, 70,8% опитаних Центром економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова разом із центром соціальних і політичних досліджень "Соціс", дослідницькою компанією Gf Ukraine і соціологічною групою "Рейтинг" мають намір взяти участь у голосуванні на виборах Верховної Ради.