«По-перше, факт порушення встановленої Конституцією України процедури розгляду та ухвалення законів має встановлюватись Конституційним Судом, а не Вищим адміністративним судом. Відтак, ВАСУ навряд чи розгляне справу по суті та, швидше за все, формально пошлеться на те, що такий позов не підлягає розгляду в адміністративних судах. По-друге, доводи про наявність в діях спікера та президента ознак будь-яких злочинів не можуть братися до уваги Вищим адміністративним судом, оскільки перевірка подібних доводів відноситься виключно до компетенції правоохоронних органів», – пояснила юрист.
Водночас, за словами Перцової, лише Конституційний Суд повинен надати належну правову оцінку як процедурі розгляду та ухвалення закону, так і його змісту.
«Безперечно, закон був прийнятий із грубим порушенням Конституції України та регламенту Верховної Ради. Зокрема, мова йде про голосування картками депутатів, які на час розгляду та ухвалення закону були відсутні в залі парламенту. Ця обставина сама по собі є достатньою підставою для визнання закону неконституційним. Окрім того, як вже неодноразово наголошувалось юристами та правозахисниками, окремі положення закону не відповідають Конституції України», – зазначає Перцова.
«Однак звернення до адміністративних судів ситуації не виправлять – в даному випадку необхідно оскаржити закон до Конституційного Суду України. Таке оскарження є виключною прерогативою президента, народних депутатів (не менше сорока п’яти осіб), Верховного Суду України, Уповноваженого з прав людини та Верховної Ради АР Крим», – додає вона.
Нагадаємо, Закон «Про засади державної мовної політики» набув чинності 10 серпня.
Як відомо, закон був прийнятий парламентською більшістю 3 липня й підписаний президентом Віктором Януковичем 8 серпня.
Нагадаємо, 11 червня народні депутати з фракції «БЮТ-Батьківщина» Юрій Одарченко та Степан Курпіль подали до Вищого адмінсуду України позов, в якому просили суд визнати недійсними результати голосування за законопроект «Про засади державної мовної політики» і заборонити профільному комітету Верховної Ради готувати його до розгляду у другому читанні. Однак цей позов визнано таким, що не підлягає розгляду в адміністративних судах України.
Результати голосування у першому читанні за цей законопроект оскаржував у Вищому адмінсуді також дніпродзержинський правозахисник, член Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Віталій Купрій. Йому також відмовили в оскарженні цього закону. Своєю чергою, правозахисник звернувся до Європейського суду з прав людини.
А 10 серпня Купрій подав позов до Вищого адміністративного суду України з вимогою визнати протиправними дії осіб, причетних до ухвалення закону про засади державної мовної політики, а саме президента Віктора Януковича та голови Верховної Ради Володимира Литвина.