Автор відзначає, що останні «покращення» влади роблять українців ще менш мобільними: транспортні послуги штучно дорожчають; логістика подорожей країною погіршується внаслідок закриття зручних залізничних маршрутів та скасування зупинок у низці населених пунктів; плани ускладнити життя автоперевізникам неодмінно призведуть до подорожчання їхніх послуг тощо.
Хоча вживаються такі заходи зазвичай із меркантильних мотивів тих наближених до керівництва держави осіб, які прагнуть перерозподілу ринку транспортних послуг під себе та підвищення його рентабельності, проте, зауважує автор, важко позбутися відчуття, що є в цьому й інший інтерес.
«Немобільність громадян робить їх особливо вразливими до маніпуляцій, зокрема й з боку влади, консервує стереотипи, ускладнює адаптацію до нових трендів, що розвиваються в тій чи іншій сфері життя, а відтак призводить до маргіналізації та люмпенізації населення», – йдеться у статті.
Людина, яка ніколи не була в успішніших країнах чи місцевостях, менш схильна шукати шляхів змінити своє життя на краще, зорієнтована на рутину виживання, схильна терпіти жалюгідні умови свого економічного існування або традиційну зневагу з боку чиновників.
«І сприймає це як належне, натомість винних у такому становищі можуть призначати ті, хто маніпулює її свідомістю за допомогою обмеженого кола доступних для неї ЗМІ. Тож більшість нинішніх режимів у світі всілякими способами максимально обмежують пересування совїх громадян, а деякій зовсім закривають для них кордон, як приміром Північна Корея, Іран, Сирія, тощо», – відзначає автор.
Більше про це читайте у статті «Невиїзні за власним бажанням» у № 32 «Українського тижня».
Нагадаємо, за даними КМІС, 36% українців жодного разу не були в іншому регіоні України.