Соціологи відзначають, що протягом останніх двох років кількість противників та прихильників двомовності були майже рівні. Проте, вже у червні кількість противників двомовності (48%) перевищила кількість прихильників (45%), а вже у липні розрив між ними вперше виріс до 10% на користь противників двомовності.
Для порівняння у 2009 році рівень підтримки надання російській мові статус державної становив понад 50%, а кількість противників становила лише близько 40%.
Якщо на Донбасі (85%) і Півдні (72%) число прихильників двомовності не змінилося і навіть укріпилося, то на Сході (50%) – зменшилося, відзначають соціологи.
На думку 37% опитаних, більшого захисту на законодавчому рівні в Україні потребує українська мова, вдвічі менше– вважають, що більшого захисту потребує російська. Водночас 34% вважають, що обидві мови достатньо захищені на законодавчому рівні. Ще 1% опитаних вважає, що більшого захисту потребують інші мови. Кожен десятий не визначився з відповіддю.
34% опитаних швидше підтримують ухвалення закону про регіональні мови, серед яких 16% його цілком підтримують. Водночас, 42% не підтримують цього закону, серед яких 29% – його зовсім не підтримують. 15% байдуже ставляться до прийняття цього закону, а 11% – не визначились зі своїм ставленням до закону.
Загалом, 59% респондентів, які вважають російську мову рідною, підтримують прийняття закону, проте майже 16% – не підтримують. Водночас, майже 62% респондентів, які вважають українську мову рідною, не підтримують цього закону, проте 14% – підтримують.
Не дивлячись на такі радикально різні позиції щодо закону, лише 9% опитаних готові особисто вийти на акції на підтримку цього закону, і лише 16% – з вимогою його скасування. Водночас, від 70 до 80% опитаних не готові брати участі в акціях як на підтримку закону, так і проти нього.
Абсолютна більшість опитаних – 74%, погодились, що політики використовують питання мови лише для здобуття додаткової підтримки, голосів виборців. Не згодні з цим твердженням лише 12% опитаних. 15% не змогли визначитися. Важливо, що останні твердження об’єднали як мешканців Сходу, Півдня та Донбасу так і Заходу, Центру та Півночі.
Під час дослідження було опитано 2 тисячі респондентів, віком від 18 років, помилка репрезентативності становить до 2,2%.
Нагадаємо, 3 липня Верховна Рада прийняла закон «Про засади державної мовної політики», який дозволяє використовувати російську мову в офіційному діловодстві в регіонах, в яких не менше 10% жителів говорять цією мовою.