«Це рішення (Конституційного Суду – Ред.) доводить дуже прості речі. Зокрема, що швидше за все мовний проект будуть переголосовувати, щоб організувати «проштовхування» рішень, вигідних Партії регіонів. Без жодного спротиву», – зазначив він.
Разом з цим, на думку експерта, Конституційний Суд довів, що «перебуває в повному управлінні Адміністрації президента».
«Такої швидкості розгляду питання щось не пригадую. Ні щодо чорнобильців, ні щодо пільг афганців. Тобто щодо будь-який соціальних питань Конституційний Суд може сховати голову в пісок і розглядати їх місцями, якщо не роками. А там, де питання влади, бачимо, наскільки він може оперативно працювати», – заявив політолог.
Водночас, рішення КС, за словами Палія, свідчить, що «в організації всієї мовної історії влада була прямо задіяна».
«Те, що сьогодні влада в такий спосіб готується усунути Литвина, свідчить, що та історія готувалася від початку», – переконаний експерт.
На думку політолога Володимира Фесенка, рішення КС і прийняття законопроекту про зміну процедури обрання та звільнення голови парламенту, автором якого є «регіонал» Владислав Забарський, «були ухвалені з метою мінімізації ризиків нової спікеріади в новому складі Верховної Ради».
«Закон Забарського і рішення Конституційного Суду приймалося не тільки для того, щоб звільнити Литвина. Законопроект з’явився раніше, ніж виник цей конфлікт. Головна мета і рішення КС, і законопроекту Забарського – мінімізувати ризики нової спікеріади в новому складі Верховної Ради. Однак, чому так швидко було прийнято рішення (КС – Ред.), тому що «регіонали» зрозуміли, що Литвин не піде на певні поступки з підписання закону Ківалова-Колесніченка. Але, я так розумію, не хоче підписувати і закон Забарського, який дає можливість замінити Литвина. Якщо у мовному законі у Литвина є хоча б політико-правові зачіпки, що його не можна підписувати, то щодо закону Забарського він (Литвин – Ред.) прямо порушує Конституцію. Він не може його не підписувати», – вважає Фесенко.
«Так чи інакше Конституційний Суд своїм формулювання (що таємне голосування за обрання і відкликання спікера, не гарантує відкритості в роботі парламенту – Ред.) не додав собі авторитету. Оскільки, на мій погляд, не компетенція КС оцінювати конституційність процедури голосування. У всьому світі є процедура таємного голосування. Не тільки відкритого, але й прихованого. І в Україні 20 років таємне голосування було певним демократичним запобіжником від різних маніпуляцій. Чому потрібне відкрите голосування? Тому що воно найбільш підконтрольне. Щоб можна було контролювати цей процес і окремі депутати не ухилялися б від партійної дисципліни», – зазначив політолог.