У Києві міліція старається діяти акуратніше, ніж у Черкасах. Таку думку у новому номері журналу "Країна" висловила правозахисник із міста Сіверськодонецьк Луганської області Римма Білоцерківська.
6 липня міліція розігнала пікет на захист української мови в центрі Черкас. Кілька мітингувальників отримали важкі забої. Одному зламали руку. Двох забрали в райвідділ. Правоохоронці діяли, керуючись формальним рішенням суду про заборону зібрання – начебто акція заважала концерту.
«Настільки масштабне побоїще, як у Черкасах, бачу вперше. У Києві стараються діяти акуратніше. Бо туди можуть багато людей з'їхатися й дати відсіч. Тому почали з Черкас. На площі було дуже мало протестуючих, однак міліція організувала «показовий виступ» – продемонструвала всім, що робитимуть із нами, якщо захищатимемо свої права. Такий от знак подають суспільству», – наголосила Білоцерківська.
«Я читаю закон «Про міліцію», їхні інструкції на час проведення масових заходів. Там чітко передбачено: повинна залучатися реально необхідна кількість сил. Вони мають право ставати тільки ланцюжком. А коли 30 чи 40 міліціонерів мочать двох людей, це із законом не в'яжеться. Це – бандитизм», – підкреслила вона.
За словами правозахисниці, за хлопцями з Партії регіонів вона спостерігає з 1995 року.
«Своїми очима бачила, як на Донеччині пропадали підприємці, як вони боялися, як над ними знущалися. Їх скидали в шахти і розстрілювали, як Євгена Щербаня. У наших знайомих у Макіївці викрали дитину, яку потім батьки викупили за 50 тисяч гривень. Люди з того середовища зараз отримали владу. Бєспрєдєл перейшов на всю державу», – зауважила Білоцерківська.
Як повідомлялось, 6 липня в Черкасах під час знесення наметового містечка опозиції на захист української мови міліція побила та затримала двох депутатів міської ради від попзиції.
У міліції заявили, що співробітники Соснівського райвідділу міліції та працівники патрульно-постової служби, разом із комунальниками діяли згідно з постановою Черкаського окружного адмінсуду про заборону проведення на Соборній площі Черкас безстрокової акції опозиційних сил.
3 липня Рада прийняла закон про засади державної мовної політики, що передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких поширена ця мова.
Після цього почалися акції протестів проти цього закону в кількох містах.
Читайте також: Роздуми над автоматом Калашнікова