«Громадськість може зайняти цю нішу і зробити її (захист мови – Ред.) своєю темою. Однак не політики. Якщо опозиція зробить з мови сенс виборчої кампанії, вона чимало втратить. Тому що гратиме за сценарієм Партії регіонів, що хоче поділити суспільство на російськомовних та україномовних», – зазначив Таран.
На думку політолога, опозиції перед виборами варто піднімати економічну тему. «Тема виборчої кампанії має бути економіка, а не мова. Тому опозиція не відступила від мовного питання, а не поставила його як основну тему виборчої кампанії. Вони взяли її як тему, але не як основну», – вважає він.
За словами Тарана, активність громадськості визначає майбутнє суспільства.
«Якщо громадськість так не робитиме, у цього суспільства немає жодних шансів. Коли моніторимо події у Франції, Німеччині чи США, де постійно відбуваються акції протесту. Нещодавно був цікавий флеш-моб у Великобританії, в якій жінки, котрі годують дітей грудьми, протестували проти того, що не завжди їм це дозволяють робити на публіці. А тому потрібні найрізноманітніші акції протесту. І тоді це громадянське суспільство. Коли постійно громадяни захищають те, що вважають за потрібне», – пояснив політолог.
«Тому я не ставив би питання, чи має громадськість шанс (досягти поставленої мети під час акції проти мовного закону – Ред.). Питання полягає в тому, що ця країна інакше не має жодних шансів, якщо так не робитиме», – додав він.
Таран зазначає, що визначальною для акції проти мовного закону біля Українського дому в Києві буде позачергова сесія Верховної Ради, яку планують провести наприкінці липня – на початку серпня.
«Реперна точка цієї акції – позачергова сесія, яку хочуть зібрати регіонали. Це й визначить долю цієї акції», – сказав політолог.
На думку Тарана, до того часу залишилося не так багато, а тому учасники акції протесту продовжуватимуть її.
«Якщо в мовний закон не будуть внесені правки, то акція безперечно продовжиться. Якщо нічого не зміниться, вона матиме шанс розширитися. По-перше, під осінь політичні сили завжди розхитують більше. Тим більше, розгортається виборча кампанія. Думаю, що опозиція не буде осторонь», – підсумував він.
Таку ж думку щодо розширення акції восени підтримує політолог Володимир Фесенко.
«Це питання стратегії і тактики під час виборів. Але за масштабами наразі це буде дійсно просто охорона території (біля Українського дому – Ред.) і, можливо, акція голодування продовжуватиметься. Втім, я не виключаю, що влада спробує не допустити створення постійного мітингового майданчику», – додав Фесенко.
Форма протесту – голодування – не завжди ефективний спосіб, щоб привернути увагу влади, відзначає Фесенко.
«Звісно, загального рецепту немає. За нинішніх умов навіть важко назвати, коли б голодування спрацювало як ефективний засіб. Певною мірою, з останніх певний ефект мало голодування Тимошенко, хоча більше зовнішньополітичний. Тобто якщо йдеться про голодування дуже відомої фігури і це має серйозний міжнародний резонанс, тоді це може дати певний ефект. Натомість коли це просто акція громадськості – на владу це точно не подіє», – зазначив експерт.
«Тож я не очікую особливого результату, – продовжує він. – Інша річ, що може бути ще одним з наслідків – драматизація ситуації. Коли життя людини, яка опиняється на межі життя і смерті під час голодування може спрацювати як дистанційний чинник. Це може стати чинником збудження… Але це важко спрогнозувати. Питання в тому, наскільки готові учасники цієї акції до кінця боротися і як реагуватиме суспільство. У цьому випадку я – скептик. Навряд чи буде результат для припинення спроби завершити справу з мовним законом. А далі все залежатиме від масштабів і готовності (активістів – Ред.) дійти до кінця».