За даними Інституту соціології НАНУ, у загальнонаціональному масштабі частка громадян, які в домашньому спілкуванні послуговувалися українською, за період із 1992 по 2011 рік зросла з 36,8% до 42,8%, а тих, хто російською, – з 29% до 38,6%. Це сталося насамперед за рахунок людей, які раніше стверджували, що використовували в родині обидві мови, – їхня питома вага за відповідний час зменшилася з 32% до 17,1%.
Читайте також: Через білінгвізм до русифікації: як двомовні громадяни стають російськомовними
Автор відзначає, що на користь української, що було б логічно в Українській державі, відповідна гомогенізація спостерігається лише на Заході, де більш ніж триразове скорочення частки двомовних (із 19% до 6%) відбулося цілком за рахунок зростання україномовних. Тоді як в інших макрорегіонах тривав процес русифікації: в Центрі з 5% колись двомовних лише 1% перейшов на українську, а 4% – на російську; на Півдні з 10% білінгвів 1% став україномовним, а 9% – російськомовними.
У результаті за період з 1992 по 2010 рік частка тих, хто в сімейному спілкуванні послуговувався лише російською, на Півдні збільшилася із 43% до 54%, а на Сході – з 56% до 64%.
Більше про це читайте у статті «Основа цивілізаційного вибору» у № 27 Тижня.