Як зазначає прес-служба Гельсінської спілки, приводом до подібного рішення стало порушення КМДА права громадян на мирні зібрання.
«Так, 29 листопада 2011 року ряд громадських організацій планували провести акції, зокрема в Маріїнському парку, на Банковій. Йшлося також про можливе пікетування Верховної ради та Кабміну. Про що, звісно, повідомили Київську міськраду», – йдеться в повідомленні.
Київська міська рада зреагувала оперативно, і за допомогою окружного адміністративного суду міста Києва заборонила проведення акцій. При чому, аргументацією для заборони став Указ Президії ВР СРСР «Про порядок організації і проведення мирних зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР». Окружний суд мотивував заборону тим, що «на порушення даного указу про намір провести мирну демонстрацію відповідачі повідомили менш ніж за 10 днів».
«Слід зазначити, що таке обґрунтування заборони мирних зібрань досить часто використовують національні суди. Тому постанова апеляційного суду м. Києва, в якій суд вказав на абсурдність таких рішень є справді революційною. Так, у постанові йдеться: «Висновок суду першої інстанції є помилковим та таким, що суперечить Конституції і законам україни». Адже Указ Президії ВР СРСР «суперечить Конституції України, оскільки він встановлює дозвільний характер на мирні зібрання, а ст. 39 Конституції України – повідомний. Мирне зібрання відповідно до Указу може бути заборонене виконавчим комітетом ради народних депутатів, а за Конституцією України – обмеження може бути встановлене лише судом», – зазначає Гельсінська спілка.
«Більше того, в своїй постанові апеляційний суд міста Києва посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Букта та інші проти Угорщини», де зазначається «…у випадку, коли демонстранти не беруть участь у актах насильства, для органів влади дуже важливо показати певну міру терпимості до мирних зібрань для того, щоб право на мирні зібрання, передбачене ст. 11 Конвенції, не було позбавлене його сутності», – зазначає прес-служба.