На думку правозахисників, Вища рада юстиції є надзвичайно політизованою структурою.
Зокрема, за наявного порядку формування цього органу, якщо більшість у парламенті та пост президента належить представникам однієї політичної сили, максимальну незалежність можуть зберігати не більш як 7 з 20 членів ради.
У доповіді зазначається, що відповідно до чинного українського законодавства, Вища рада юстиції сконцентрував надзвичайно важливі функції: вона відіграє ключову роль у призначенні та звільненні суддів, призначає голів судів, її члени мають право ініціювати дисциплінарне провадження проти судді та мають широкі повноваження іззапиту інших документів.
Правозахисники вважають, що такий вплив Вищої ради юстиції викликав істотну втрату незалежності суддів і зростання їх політизованості та керованості ззовні.
«Вищу раду юстиції використовують для того, щоб тиснути на суддів, які приймають рішення, які не подобаються, скажімо, прокуратурі. Прокуратура має певну кількість представників у Вищій раді юстиції – для неї досить легко ініціювати певні дії стосовно таких суддів», – заявив на прес-конференції один з авторів доповіді, виконавчий директор Української Гельсінської спілки із прав людини Аркадій Бущенко.
Разом з цим правозахисники зазначають, що для зміни порядку формування ради необхідно змінити Конституцію.
Нагадаємо, наприкінці жовтня Рада ООН з прав людини має намір провести другий цикл універсального періодичного огляду з виконання Україною зобов'язань у сфері захисту прав людини.
Вища рада юстиції складається з 20 членів: Верховна Рада, Президент, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ призначають по 3 члени, всеукраїнська конференція працівників прокуратури – 2 членів, також до складу ради входять голова Верховного Суду, міністр юстиції та генеральний прокурор.