За прийняття відповідного закону "Про ратифікацію договору про зону вільної торгівлі" проголосувала більшість депутатів. Угода містить інструмент примусу сторін, що порушують домовленості, до виконання своїх зобов'язань.
Таким інструментом є правила вирішення спорів, що містяться в додатку до договору. Поряд з положеннями про скасування імпортних і експортних мит угода передбачає зобов'язання сторін, що гарантують недискримінаційне застосування правил нетарифного регулювання, надання національного режиму, а також правила в галузі субсидування, що відповідають світовій практиці.
Угода також передбачає скасування кількісних обмежень у взаємній торгівлі, зрівнює права сторін при проведенні державних закупівель, передбачає свободу транзиту, можливість застосування спеціальних захисних заходів у взаємній торгівлі. Документ регулює питання надання субсидій, установлення технічних бар'єрів у торгівлі, застосування санітарних заходів, введення обмежень із метою забезпечення платіжного балансу.
Після набрання угодою чинності буде потрібно розробити й підписати протокол, що визначає зобов'язання сторін стосовно правил і процедур регулювання сфери державних закупівель, а також угоду про транзит трубопровідним транспортом.
Нагадаємо, 18 жовтня 8 країн СНД домовилися про створення зони вільної торгівлі, однак з рядом вилучень щодо окремих груп товарів (на які мито все-таки передбачено). Угоду підписали Росія, Україна, Білорусь, Казахстан, Вірменія, Киргизстан, Молдова й Таджикистан.
20 березня Державна Дума (нижня палата парламенту) Росії ратифікувала цю угоду. Україна висловлювала зацікавленість у синхронній ратифікації цієї угоди, однак ще не зробила це. Перший віце-прем'єр-міністр Валерій Хорошковський пояснює затримку з подачею угоди про створення зони вільної торгівлі в рамках СНД на ратифікацію у Верховну Раду з внутрішньовідомчим узгодженням.