Заборона на видачу віз для в’їзду в ЄС має свої винятки, до яких належить участь у міжнародних зустрічах, як у випадку міністра внутрішніх справ Білорусі Анатолія Кулешова, який в січні їздив на захід Інтерполу у Францію, або у випадку, коли потрібна допомога лікарів.
Існує також низка прикладів, як після накладання санкцій ЄС компанії та бізнесмени продовжували вести свій бізнес у країнах Союзу.
Наприклад, після запровадження санкцій ЄС проти Ірану в 2010 році, кораблі іранської судноплавної компанії IRISL 149 разів заходили в порти Бельгії, Нідерландів та Мальти. Грецькі фірми вивантажували нафту з Сирії незважаючи на ембарго. Внесений до чорних списків ЄС сирійський магнат Рамі Маклоуф має нерухоме майно та ресторанний бізнес в Австрії та Німеччині, а син колишнього диктатора Єгипту Гамаль Мубарак має розкішний будинок в Лондоні. Як зазначає, TheEUobserver кожна держава-член стежить за дотриманням санкцій по-різному і не завжди ефективно.
У Великобританії, наприклад, казначейство спрямовує записку банкам з вказівкою заблокувати рахунки конкретних осіб. Якщо банки порушують заборону, проти них можуть відкрити кримінальні справи. Разом з тим, не проводяться розслідування щодо того, в якому банку дійсно знаходяться активи заблокованих осіб та в якому обсязі.
В Австрії операції з замороженими рахунками також караються законом, але конкретно не визначено, хто саме відповідальний за покарання.
У 2011 році сирієць Маклоуф в отримав кіпрське громадянство завдяки тому, що відповідно до законів країни, для цього іноземні громадяни повинні мати ділову активність на острові, бути власником приватного будинку та мати не менше € 17 млн в банку Кіпру.
Активісти білоруської опозиції також заявляють, що близький родич Аляксандра Лукашенки використовував зареєстровану на Кіпрі компанію для покупки нерухомості в Мінську, а друг Лукашенки, внесений до списків ЄС, Владімір Пєфтієв також має історію ведення бізнесу там.
Бельгійська компанія Swift, яка здійснює міжнародні перекази зазначила, що санкції не є юридичною перешкодою для ведення її бізнесу з іранськими та сирійськими банками, яких було внесено до чорних списків. «Ми працюємо з владою США та ЄС, що знайти правильну багатосторонню правову основу, яка б дозволила Swift вирішити цю проблему», – заявив представник компанії Саймон Бейл.
Щодо дотримання санкцій ЄС немає прозорості в країнах-членах. На запитання про те, чиї активи було заморожено минулого року, чиновники Австрії, Кіпру та Великої Британії посилалися на закони про приватне життя.
Більш того, прозорості немає і між інститутами ЄС. Так, країни ЄС не звітують Європейській комісії та Службі з зовнішніх зв’язків про те, що рахунки заморожено. Якщо одна країна виявить недотримання санкцій іншою, то вони воліють вирішити цю справу на двосторонній основі.
Однією з причин непрозорості є слабкість розвідки ЄС. Так, серйозна розвідка проводиться щодо стратегічно важливих Сирії та Ірану, тоді як при складанні списків осіб з менш важливих країн, таких як Білорусь використовуються чутки з опозиційних джерел, оскільки розвідувальні операції коштують дорого.