Учасникам референдуму пропонується відповісти на наступне питання: "Ви за прийняття законопроекту" Поправки до Конституції Латвійської Республіки ", який передбачає встановити для російської мови статус другої державної?". У бюлетені треба буде вибрати один з варіантів відповіді – "за" або "проти".
З ініціативою проведення референдуму виступило товариство "Рідна мова". Він став відповіддю на дії латиських радикалів, які влаштували збір підписів за переведення всіх фінансованих державою російських шкіл на латиську мову навчання, який провалився.
Сейм Латвії в грудні більшістю голосів відмовився надати російській мові статус другої державної. Однак, незалежно від цього рішення, дане питання винесено тепер на референдум. Для його позитивного рішення "за" повинні проголосувати, як мінімум, половина виборців – тобто понад 770 тис громадян.
Правлячі партії та вищі посадові особи Латвії – президент, прем'єр-міністр, спікер парламенту, глава МЗС – раніше виступили проти надання російській мові статусу офіційної. А глава держави Андріс Берзіньш заявив про готовність піти у відставку, якщо це стане реальністю.
Підтримали проведення референдуму політики, пов'язані з об'єднанням "Центр згоди", що представляє права російськомовних жителів Латвії, на чолі з першим російським мером Риги Нілом Ушаковим. Латиські націоналісти вимагали відставки столичного градоначальника за те, що той підписався на підтримку російської мови, але їх ініціатива ні до чого не привела.
Між тим, експерти прогнозують небувало високу явку на референдумі. Згідно з даними опитування Центру досліджень громадської думки і ринку, у голосуванні планують взяти участь 85 % громадян країни.
У Латвії проживає понад 2 млн осіб, з яких російськомовні становлять близько 40 відс. При цьому в референдумі не зможуть взяти участь близько 320 тис людей. Це російськомовні "негромадяни", які після відділення Латвії від СРСР були позбавлені громадянства і не мають права голосу.