«Ми донині чекаємо на відповідь від Президента, як і кілька мільйонів наших співвітчизників, значна кількість яких охоче повернулися б додому, якщо б держава запропонувала їм роботу, відповідну до їх кваліфікації, та заробітну платню, достатню для гідного утримання себе і своїх рідних», – зазначає єпископ.
Та, на жаль, переконаний він, держава все ще замало робить, щоб змінити цю ситуацію. За його словами, створюється враження, що комусь «навіть вигідна така ситуація, бо дозволяє без найменших затрат з боку уряду поповнювати державний бюджет за рахунок коштів, які заробітчани переказують або передають в Україну різними шляхами».
«Це, за статистикою, вражаюча цифра – близько $6 мільярдів на рік (і це лише офіційним шляхом!),– наголошує секретар Синоду. – Те, що ця цифра оплачена надто дорогою ціною: розбиті сім'ї, втрачені професійні навички, соціальне сирітство, схоже, цікавить не багатьох у владних кабінетах».
Утім, в УГКЦ, переконує єпископ Богдан, не перестають стукати «до умів і сердець можновладців і сподіваються, що держава все ж таки, врешті, обернеться обличчям до власних громадян, які перебувають за кордоном і потребують її захисту та підтримки», – завершив він.
Нагадаємо, під час засідання Синоду Єпископів УГКЦ у Бразилії члени Синодe Президентові України Віктору Януковичу, в якому запитували: «Чому держава мовчки спостерігає, як її покидають висококваліфіковані працівники: вчителі, медики та інженери, – невже вони нам не потрібні вдома?».
У листі єпископи також висловили своє занепокоєння з приводу неналежного функціонування судочинства в Україні, зазіхання на статус української мови, а також порушили питання оплати церквами послуг за енергоносії.
Нагадаємо, у Синоді єпископів УГКЦ взяли участь 34 єпископи з України, США, Канади, Австралії, країн Центральної та Західної Європи і Латинської Америки, зокрема і два єпископи-емерити.