Між 1990 та 2006 роками в найбільшій кількості проектів брав участь Національний технічний інститут «Харківський політехнічний університет» (17), за яким розмістились Національний Університет ім.. Тараса Шевченка (13), Національний університет «Києво-Могилянська академія» (10), Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут» (9), Запорізький національний університет (8), Дніпропетровський національний університет (8).
Загалом з 1994 року більш як 120 українських університетів взяли участь у програмі.
У звіті йдеться, що програма допомогла інтернаціоналізувати українські виші, встановити довгострокову співпрацю з європейськими вишами та ініціювала створення нових дослідницьких проектів та проектів обміну, посилити діалог між вищими навчальними закладами та роботодавцями через створення центрів розвитку кар’єри.
З початку відкриття програми «Erasmus Mundus» для України кількість осіб, які беруть в ній участь постійно зростає. Так, якщо в 2004-2005 навчальному році програмою скористались 4 студенти та один викладач, то у 2009-2010 навчальному році в ній вже брали участь 29 студентів та 8 викладачів, а 2010-2011 – вже 30 студентів.
В 2010 році в українських вищих навчальних закладах навчалось 43 тис 100 студентів з-за кордону. На 2010 рік Україна підписала 22 міжурядові угоди про взаємне визнання дипломів та академічних звань, а 32 ще угоди переглядали на розгляді уповноважених органів.
В межах програми Темпус Україна розвинула співпрацю з Німеччиною, Італією, Швецією, Францією та Великобританією, а також Польщею, Чехією, та Словаччиною. Україна також має також хороші партнерські відносини з Фінляндією та країнами Балтики. Сама ж Україна бере участь у здійсненні освітніх проектів та присутня в Молдові, Румунії, Португалії, Фінляндії, Росії, Казахстані, на Балканах в країнах Балтики.
Спеціалісти програми Темпус визначили, що серед потреб української системи освіти наразі є повна імплементація вимог болонського процесу, зміна курсів, які викладають відповідно до вимог роботодавців, подальша інтернаціоналізація вишів, розвиток механізмів для рівного доступу до навчання в вишах, введення єдиної системи рейтингу вишів, збільшення мобільності студентів та викладачів, розширення можливостей для отримання студентських грантів та кредитів, розвиток академічної та фінансової автономії вишів.