На думку Сокора, Росія намагається налаштувати своїх потенційних європейських споживачів газу та Україну один проти одного.
«Путін демонстративно доручив Міллеру тримати Україну в транзитному бізнесі в якості довгострокового стратегічного партнера Росії. Окремо, але в тому ж дусі, Міллер заявив, що «кінцева потужність Південного потоку буде залежати від України – тобто, від вирішення Україною питання передачі своїх газопроводів Газпрому» – пише експерт.
Сокор зазначає, що європейські країни можуть не отримати від «Південного потоку» ніякого нового газу та взагалі не отримати нових трубопроводів, якщо Газпрому вдасться отримати ГТС України в своє розпорядження та використовувати її у тому ж режимі пропускної здатності, що й нині.
Крім того, експерт зазначає, що «Південний потік» не потрібно розглядати як проект постачання. Його головна мета – зупинити та повернути назад реалізацію Третього пакету законів ЄС щодо європейського енергетичного ринку. Це антимонопольне законодавство вимагає відокремлення видобутку та продажу газу від його транспортування та зберігання. Таким чином, пакет законів стає на заваді таким вертикальним інтегрованим монополіям як Газпром, який планує мати свою частку в сховищах та трубопроводах на території ЄС. «Південний потік» же є ударом по законодавству ЄС. В рамках цього проекту Газпром отримає спільну власність над трубопроводами у низці країн-членів ЄС, де він зараз таких активів не має. А це може звести нанівець законодавство ЄС.
«Юридичний прецедент дозволить Газпрому захистити свої вертикально інтегровані активи в інших країнах ЄС, включаючи Німеччину та країни Балтії. У такому разі Кремль міг би апелювати до «Південного потоку», стверджуючи, що країни ЄС можуть скасувати законодавство на своїх територіях заради партнерства з Газпромом», – зазначає експерт.