4 січня країни ЄС досягли «принципової згоди» про заборону на імпорт нафти з Ірану. Рішення про введення «нафтового ембарго» реально можуть прийняти в кінці місяця – на майбутньому засіданні Ради ЄС на рівні глав МЗС, яке відбудеться 30 січня.
При цьому країни ЄС імпортують трохи менше 20% всієї нафти, яка продається Іраном. Імпорт здійснюється морським шляхом, переважно в Іспанію, Італію, Грецію.
На думку міністра економіки і фінансів Ірану Шамседдіна Хосейні, подібні дії ЄС можуть розглядатися як «економічна війна» проти Ірану.
У свою чергу керівник міжнародного департаменту Національної іранської нафтової компанії Мохсен Гамсарі вважає, що санкції проти іранської нафти призведуть до різкого подорожчання вуглеводнів, що негативно відіб'ється на всій світовій економіці.
Про намір перекрити протоку в разі введення проти Ірану санкцій, пов'язаних з експортом нафти, заявив 27 грудня іранський віце-президент Мохаммад Реза Рахімі.
28 грудня такий план підтвердив командувач військово-морським флотом адмірал Ірану Хабіболлу Сайярі.
У відповідь , командування 5-го флоту США, що базується в районі Перської затоки, заявило, що не допустить блокування Іраном морського нафтового транзиту через Ормузську протоку.
Тим часом, будівництво трубопроводу, який дозволить постачати нафту з Об'єднаних Арабських Еміратів в обхід Ормузської протоки, що відокремлює їх від Ірану, затримується через низку невирішених проблем.
За даними американського Управління енергетичної інформації, 2009 року через Ормузьку протоку поставили близько третини всієї нафти, яку транспортують танкерами. Якщо Ормузьку протоку, яка поєднує Перську затоку з Оманською затокою і далі з Аравійським морем і Індійським океаном, перекриють, на світових ринках розпочнеться дефіцит нафти і, відповідно, зростання цін.