Найбільш суперечливим новим «активом» ФЗ є керівник фракції НУ – НС у Верховній Раді Микола Мартиненко. З одного боку, він як формальний очільник фракції буде підписувати подання від НУ – НС щодо кандидатур до виборчих комісій, а відповідно це дасть змогу «Фронту змін» просунути до ВК значну кількість своїх представників. Зрештою, Мартиненко – вірогідне джерело коштів. З другого – є і негативний бік цієї співпраці. Співробітництво з Мартиненком означатиме включення до списку ФЗ багатьох «його» кандидатур, які у випадку проходження до ВР будуть мало контрольованими Яценюком. Зрештою не треба забувати й про шлейф компромату, який тягнеться за Мартиненком. Як і за багатьма іншими новими-старими фронтовиками.
Відтак активна підтримка Яценюком Закону «Про вибори народних депутатів України» на умовах змішаної системи, м’яко кажучи, дивна: у нього не знайдеться сильних фігур для проходження в мажоритарних округах.
Але проблема опозиційного «Фронту змін» не лише у перспективах проходження в парламент. Поведінка самого Яценюка та його найближчого оточення не гарантує, що, подолавши виборчий бар’єр, партія не включиться у політичні торги з владою.
Детальніше читайте у друкованому спецпроекті «Світ у 2012»