Дослідження ОЕСР охопило період від 1985 до 2008 року (час за який є надійні дані) та 22 країни. У звіті під назвою «Ми все ще розділені: Чому нерівність зростає» відзначається, що середній дохід 10% найбагатших людей наразі у 9 разів вищий за середній дохід 10% найбідніших людей в країнах ОЕСР.
Співвідношення між доходами багатих та бідних зросло у 17 з 22 досліджених країн, в тому числі навіть у найбільш егалітарних країнах, таких як Німеччина, Данія та Швеція. Так, у 1980-х доходи бідних у цих країнах були більшими за доходи багатих в 5 разів, зараз же вони більші у 6 разів. Водночас в Італії, Японії, Кореї та Великій Британії така різниця 10 разів, в Ізраїлі, Туреччині та США – 14. У Чилі та Мексиці доходи найбагатших людей у 25 разів більші за доходи найбідніших, що є найвищим показником загалом по країнам ОЕСР.
При цьому, нерівномірність доходів все ще вища в найбільших країнах поза межами ОЕСР. Так, в Бразилії він становить 50 до 1-го, що загалом набагато вище, ніж в багатьох інших країнах, хоча останнім часом почала простежуватися тенденція до скорочення розриву.
Презентуючи звіт у Парижі генеральний секретар ОЕСР Анхель Гурріа зазначив: «Суспільний договір починає розпадатися в багатьох країнах. Це дослідження спростовує припущення про те, що вигоди від економічного зростання автоматично будуть йти людям, які перебувають в несприятливому становищі і що більша нерівність збільшує соціальну мобільність. Без всеохопної стратегії зростання, нерівність буде продовжувати рости».
Відповідно до висновків звіту, податкова система та система пільг грають ключову роль у зменшенні нерівності, яка диктується ринком, проте, вони стали менш ефективними для перерозподілу доходу з середини 90-х. Основна причина лежить в рівні пільг, який впав в усіх країнах ОЕСР. Іншою причиною стало зменшення податків для багатих. У зв’язку з цим, ОЕСР підкреслила необхідність країнам переглянути свої податкові системи та забезпечити, щоб багатші громадяни робили відповідний їх доходам податковий внесок.