За порівнянням політолога Сергія Тарана в коментарі Тижню, нині рейтинги політичних партій співмірні прогнозу погоди.
«Після нового закону про вибори рейтинги – це лише прогноз погоди, оскільки на превеликий жаль все залежатиме не від думки громадян», – зазначає політолог.
Таран пояснює, що незважаючи на те, що нині зростає рейтинг Комуністичної партії та партії «Удар» Віталія Кличка, результати на виборах будуть залежати від можливості їх захистити.
«Зростання рейтингу, звісно, має важливе значення. Однак говорячи про потенціал цих партій, я би звертав увагу на те, що для комуністів та особливо для Кличка потрібно зосередитися на можливості захистити свої результати на виборах, тому що представники цих політичних сил не мають своїх членів на виборчих комісіях, не можуть гарантувати всі судові рішення (ми ж знаємо, як вони ухвалюються), ці політичні сили не мають чіткої підтримки в тих органах влади, які підраховують результати виборів в центральному регіоні», – пояснює Таран.
І зауважує: «Навіть якщо ці політичні сили зможуть захистити свій результат, це може не мати жодного значення для майбутньої парламентської більшості, тому що вона буде сформована з Партії регіонів і «тушок-мажоритарників». На це робить ставку влада і саме тому вона «протягує» цей закон».
Збільшення рейтингів цих політичних сил не викликає здивування у Тарана.
«Партія Кличка і комуністи забирають громадян, розчарованих у політиках, за яких вони раніше голосували. Безперечно, Кличко забирає людей, які зневірені всіма без винятку політичними силами, але мають європейський політичний вектор, а певне зміцнення рейтингу комуністів свідчить про те, що якась частина виборців абсолютно розчарувалась в Партії регіонів. Це переважно люди проросійської орієнтації. Звісно, це швидше геополітичний, а не політичний чи ідеологічний вибір людей. З ідеологічної точки зору ніяких підстав для зростання рейтингу Комуністичної партії немає, оскільки ті люди, які вчора голосували за олігархів не можуть сьогодні голосувати за комуністів», – відзначає експерт.
За його словами, за Кличка віддають голоси переважно в центральній та західній частині України, а за комуністів – на Сході.
«Щодо комуністів, то не зроблю велике відкриття – це східні регіони, які насамперед звикли до патронажу, тобто мешканці регіону очікують від держави вирішення їхніх проблем. До речі, цей регіон може демонструвати дивні парадокси, як і за часів Кучми, коли одні люди по мажоритарному округу голосуватимуть за представника олігархів, а по пропорційному – за комуністів», – уточнює він.
Водночас у Кличка, на думку Тарана, також є перспективи на Сході України, оскільки «за ним не закріплений імідж антиросійського політика».
«Більшість його промов російською мовою, його стилістика дуже зрозуміла цим виборцям – ну такий мужній боксер, який всім «лупить» морду. Тому він має потенціал і на Сході, на відміну, до речі, від багатьох націонал-демократів. Хоча багато хто й досі сприймає його з іронією як спортсмена. Втім, у таких політичних умовах іноді краще бути спортсменом, ніж корупціонером», – зауважує Таран.
Підвищення популярності маловідомих партій, як наприклад партії Кличка, політолог пояснює критеріями, якими керують українські виборці.
«У світових політичних системах є три способи як можна мобілізувати виборця. Перший – це адмінресурсом (запропонувавши чи пригрозивши забрати матеріальні ресурси), другий – за харизматичних лідерів і третій – за ідеологію програми. Втім, немає жодної системи, де б в ідеалі існував кожен з цих способів. Зокрема, в Україні до 2004 року спостерігалася тенденція, коли виборці голосували за адмінресурс (їх або «купляли», або погрожували щось забрати). Пізніше політичні лідери почали створювати партії і виборці голосували за них. Проте ми поки не дійшли до етапу, коли люди голосували б за програму чи за плеяду політиків, які здатні до реальних дій», – стверджує політолог.
«У нас зараз не більше 10% виборців знають другий номер у партійному списку тих партій, за які вони голосували. Не кажучи вже про першу п’ятірку чи про програму цієї партії», – додає Таран.