Решта коштів йдуть на такі дрібнички, як канцтовари для офісу, корпоративні посиденьки, телефонний зв'язок, тощо.
«Якщо хтось думає, що на скромних дитячих обідах не можна заробити на хліб із маслом та ікрою, – він глибоко помиляється. Хоч фірми-постачальники постійно нарікають на життя і стверджують, що вони на волосок від банкрутства, – вклинитися в цей бізнес новачку майже неможливо: 28 підприємств різної форми власності (комунальної, приватної) міцно зайняли свої позиції. Цей інтерес легко зрозуміти — столиця має чималий освітній потенціал: у нас діють 416 загальноосвітніх шкіл, понад 500 дитячих садків і 40 навчальних закладів інтернатного типу», – йдетьсяу статті.
Для перевірки якості харчування у грудні минулого року Київрада створила спеціальну комісію. Депутати зазначають, що, попри численні перевірки контрольних органів, досі так нікому й не вдалося розібратися у схемах, за якими організатори харчування ведуть розрахунки накладних витрат: «На даний період вони складають 50% від суми, виділеної на безкоштовне харчування для школярів 1–4 класів. Тобто із 7 грн. на день дитина отримує харчування всього лише на 3,50 грн».
Як повідомлялось, нещодавно 26 учнів віком загальноосвітньої школи у с. Бердянка Зачепилівського району Харківської області отримали харчове отруєння. Діти відчули слабкість, коли повернулися зі школи. За попередніми даними, захворювання дітей спричинене вживанням капусти у шкільній їдальні.
Нагадаємо, 18-19 жовтня з Краснодонської міської гімназії (Луганська область) було госпіталізовано 47 учнів 1-4 класів з харчовою токсикоінфекцією. Як повідомили в СЕС, причиною масового отруєння луганських школярів стало стафілококове забруднення, а носієм інфекції є працівниця харчоблоку гімназії.
А у Сарнах Рівненської області з ознаками харчового отруєння госпіталізували 17 дітей.