Президент Академії української преси Валерій Іванов зауважив, що порівняно з 2004 роком, ситуація зі свободою слова зараз набагато краща, але радіти цьому факту не дають дві обставини.
Перша, за його словами, це зменшення кількості політичних новин у вечірніх випусках новин провідних телеканалів. Іванов не виключає, що це пов’язано із намаганням «відвести заполітизоване українське суспільство в бік розважального контенту».
Друга обставина – дисбаланс за рівнем подачі інформації від влади і опозиції. «І те, що канал (Перший національний – Ред.), який має стати в майбутньому громадським телебаченням, є лідером цього дисбалансу, це огидно. Тому ситуація зі свободою слова є стабільно тяжкою», – сказав президент АУП.
Виконавчий директор Інституту масової інформації Наталія Костенко поінформувала про результати контент-аналізу новин прайм-тайму семи провідних українських телеканалів – «Інтер», «1+1», Новий канал, ТРК «Україна», СТБ, ICTV та Перший національний – за останні шість місяців поточного року.
Так, за її словами, новини у порівняні з попередніми періодами спостережень (починаючи з 2002 року) стали значно менш політичними. Провідні канали тепер значно менше цікавлять новини з політичного поля, але значно більше стало новин кримінальних, про лиха та катастрофи.
У середньому три чверті новин в 2011 році стосується України і тільки кожне п’яте повідомлення – політичне. Найменше політичних новин на «1+1», найбільше – на ICTV, а новин, не пов’язаних з Україною, найбільше на «Інтері», СТБ, УТ-1. Повідомлень про кримінальні злочини більше, аніж про економічну ситуацію, екологічні проблеми та здоров’я населення.
Костенко розповіла, що дослідження засвідчило значну варіативність між каналами на представлення двох точок зору на політичні події: в середньому тільки кожне десяте повідомлення на Першому національному з двома точками зору, а на Новому каналі – це кожне третє повідомлення, відносно політичних новин в Україні – тільки кожне п’яте на УТ-1, два з трьох – на Новому каналі.
За її словами, на всіх каналах розподіл уваги й синхрону (прямих слів людини – Ред.) в новинах на користь представників влади та правлячої коаліції. Зокрема, найменш збалансований розподіл уваги та синхрону на Першому національному; у вересні та жовтні частка синхрону опозиції найбільшою була на ТРК «Україна».
Так, у жовтні 20% повідомлень в цілому були з декількома точками зору (у вересні 20%, в червні 15%, в квітні 23%, в лютому 19%, в грудні 18%). У жовтні їх найбільше на Новому каналі (32%) та СТБ – 25% (26% у вересні, 32% в червні, 30% в квітні та по 27% в лютому та грудні на цьому каналі), а найменше на Першому національному – 13% (у вересні 4%).
У жовтні найменше повідомлень з однією точкою зору на політичні події на Новому каналі (40%), найбільше, як і в усі попередні місяці спостережень, – на Першому національному (78%), проте у вересні їх було там значно більше – 92%.
Протягом усіх місяців спостереження громадяни частіше за офіційних осіб та політиків коментують події у випусках новин: 40% проти 27% та 27% відповідно в жовтні (у вересні 33% проти 26% та 20%, в червні 33% проти 22% та 23%, в квітні 36%, 32% та 27%). Тільки на Першому національному серед тих, хто коментує події, політиків та офіційних осіб більше, ніж громадян: у жовтні 45%, 32% та 28% відповідно (у вересні 30%, 30% та 18%), проте частка громадян в жовтні помітно зросла.
У жовтні увага до політичних партій, політичних персон та політичних інститутів в середньому розподілилася так: 15% – 42% – 70% (у вересні 12%, 39%, 64%).
Серед політичних інститутів найчастіше у жовтні згадуються силові відомства – 22%, президент – 18%, суд та прокуратура – 18%. Сумнівні оцінки найчастіше адресувалися Кабміну (27%) та НБУ (25%).
В перший тиждень жовтня найбільша увага приділялася Партії регіонів, опозиції в цілому та «БЮТ – Батьківщині» (по 6%) і порівняно із вереснем ця ситуація не змінилася. Громадські організації, фонди та благодійні організації згадуються частіше, аніж в попередні місяці.
Як і попереднього місяця, негативно-іронічна тональність повідомлень в два рази частіше супроводжує інформацію про опозицію в порівнянні з правлячою коаліцією.
За словами Костенко, 67% всіх згадувань про політиків стосується представників влади та правлячої коаліції, 26% опозиції та 7% інших політиків (у вересні 64%, 26%, 10% відповідно, в червні 74%, 20%, 6%, у квітні 76%, 16%, 8%, у грудні було 63%, 30%, 7%).
Частіше про осіб із влади та коаліції говорили у жовтні на «Інтері» та «1+1» – 72%, а про опозиційних політиків на ICTV (34%) та СТБ (28%). Інші політики у жовтні більш масово були представлені на УТ-1 – 11% (у вересні на «Інтері» – 17%, в червні на «1+1» та Новому каналі – по 11%).
Костенко розповіла, що увага до президента Віктора Януковича становила 17% (у вересні 12%, в червні 11%, в квітні 15%, в лютому 7%), до Володимира Литвина – 9% (у вересні 5%), до прем’єр-міністра Миколи Азарова – 8% (у вересні 6%, в червні 7%, в квітні 8%), до Юлії Тимошенко – 5% (у вересні 8%).
Народні депутати Вадим Колесніченко та Олег Ляшко, а також Юрій Луценко найчастіше згадуються в сумнівно-негативній тональності – 60%, 39% та 45% відповідно.
У вересні міністри Федір Ярошенко та Анатолій Могильов в сумнівно-негативній тональності згадуються у 57% та 47% випадках. В червні найбільше іронічних та сумнівних оцінок отримував у новинах міністр освіти Дмитро Табачник (40%).
В цілому 69% синхрону на провідних телеканалах належить представникам влади, 24% – опозиції, 7% – іншим політикам. Пряма мова представників влади та правлячої коаліції на УТ-1 становила 75% (у вересні 98%) і це найменший показник у 2011 році. Найбільша частка синхрону у представників опозиції на ТРК «Україна» (41%, у вересні 26%) та Новому каналі (32%). У вересні на СТБ – 25% (в жовтні 17%), в червні на Новому каналі – 36% та СТБ – 28% , в квітні на тих же каналах 32% та 26%.
Дослідження здійснювалося Академією української преси (АУП) за участю вчених Інституту соціології НАН України методом контент-аналізу новин прайм-тайму семи провідних українських телеканалів.
Проект здійснюється за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".
Нагадаємо, раніше Тиждень вказував на те, левову частку сітки мовлення телеканалів-лідерів становить не просто розважальний, а іноземний розважальний продукт.