Свято приурочене до дня Казанської ікони Божої матері – однієї з головних святинь Російської православної церкви – і пов`язане з річницею визволення Москви від польсько-литовського війська в 1612 році.
У багатьох містах відбудуться святкові заходи. У Нижньому Новгороді в них візьмуть участь президент Дмитро Медведєв і прем`єр-міністр Володимир Путін.
В Москві та інших містах націоналістичні організації проведуть традиційний «Русскій марш». У столиці влада санкціонувала ходу на південному сході міста з участю 10 тисяч осіб. Організатори заявляють про 25 тисяч.
Довідка
У липні 1610 року війська Сигізмунда III обложили Смоленськ, коронний гетьман Жолкевський поблизу Гжатська розбив московські війська, очолені братом царя Васілія Шуйского, Дмітрієм.
Загалом у мoскoвськiй кампанії Річпосполитої 1611–1613 років лишe нa oфiцiйнiй кoрoлiвськiй службi знaчилися 30 тис. українських козаків. Саме тоді полякам вдалося захопити і спалити Москву.
Російський історик XIX ст., Васілій Ключевскій так описує ситуацію в Московії під час смути: «У кінці 1611 року Московська держава виглядала повною руїною. Поляки взяли Смоленськ; польський загін спалив Москву і укріпився за вцілілими стінами Кремля і Китай-города; шведи зайняли Новгород і виставили одного зі своїх королевичів кандидатом на московський престол. На зміну вбитому Лжедмітрію ІІ в Пскові з’явився третій. Держава, втративши свій центр, почала розпадатися на складники».
В Москві залишилася польсько-литовська залога. У її складі були й козаки, яких російські джерела згадують як «черкесів».
Восени 1611 року литовський гетьман Ян Ходкевич очолив похід на допомогу гарнізону в Москві. Тричі йому вдавалося доставити обоз із припасами. Але ополченці активізувалися, і 6 грудня 1612 року внаслідок нестачі продовольства польсько-литовський гарнізон Кремля капітулював.