Основна ідея рейтингу – те, що різні країни поєднані багатьма чинниками, а уряди, через їх політику та дії впливають на ці зв’язки як в позитивному, так і в негативному плані. В першу чергу, надаючи бідним країнам більше, ніж просто фінансову допомогу.
У зв’язку з цим, під час оцінювання країн, вираховувався сукупний рейтинг, який складався з таких показників як іноземна допомога (кількісна та якісна), торговий компонент (зняття бар’єрів щодо імпорту товарів з бідних країн), інвестиції (державне інвестування та заохочення країною приватного інвестування в бідні економіки), міграційний компонент (наскільки легко особам з бідних країн іммігрувати, отримати освіту чи знайти роботу в багатих країнах), компонент середовища (політика, яка впливає на світові ресурси такі як атмосфера та океани, зокрема ступінь споживання ресурсів), безпековий компонент (військові дії, які впливають на бідні країни, а також миротворчі операції), технологічний компонент (створення та підтримка нових технологій, які можуть вплинути на життя в бідних країнах).
За сукупним рейтингом перше місце посіла Швеція, отримавши 7,7 балів. За нею опинились Норвегія (7,0) та Данія (6,9). Четверту та п’яту сходинки посіли Нідерланди (6,7) та США (6,4). До двадцятки також потрапили Нова Зеландія (6,0), Ірландія (5,5), Південна Корея (3,1) та Японія (3,7).
У звіті, зокрема, зазначається, що високі позиції перших чотирьох країн пояснюються їх великими видатками на допомогу бідним країнам. Значні показники Швеції та Норвегії також пояснюються їх відкритістю до іммігрантів з бідних країн, включаючи біженців. При цьому, за загальними показниками з 2010 року Швейцарія піднялась з 20-ї на 18-ту сходинку завдяки збільшенню кількості легальних мігрантів до країни. Завдяки своїм військовим та миротворчим операціям США піднялися з 7-ї на 5-ю сходинку.
Найкращі показники за компонентом «іноземної допомоги» показали Швеція, Норвегія, Данія, Нідерланди, Ірландія. Найбільше заохочують торгівлю з бідними країнами Нова Зеландія, Австралія, США, Канада та Нідерланди. Інвестування просувають Великобританія, Норвегія, Німеччина, Канада, Австралія. Найкращі умови для мігрантів з бідних країн створюють Австрія, Швеція, Норвегія, Швейцарія та Греція. Для забезпечення безпеки та в миротворчих операціях найбільший вклад роблять США, Нова Зеландія, Австралія, Норвегія та Данія. В плані ж введення нових технологій найбільш активні Португалія, Південна Корея, Данія, Японія та Франція.