За його словами, законопроект містить дві найбільші проблеми.
«По-перше, цей законопроект накладає забагато обмежень на типи власників, які зможуть купувати землю. Наприклад, виключення юридичних осіб із числа потенційних власників і цілковита заборона купівлі землі іноземними громадянами призведуть до зниження попиту і, відповідно, до збереження низьких цін на землю. Такі норми також стримуватимуть інвестування в сільське господарство, хоча такі кошти вкрай потрібні для підвищення його продуктивності», – пояснює Райзер.
По-друге, на його думку, зазначений законопроект, усупереч тому, що часто декларується, не створює умов для полегшення припливу фінансів у сільське господарство.
«Банки не можуть утримувати землі, взяті у заставу, оскільки вони як юридичні особи мусять продати їх упродовж шести місяців. До того ж на повторний продаж землі, здійснений не пізніше, ніж через п’ять років після її купівлі, накладатиметься високий податок, що також відлякуватиме від розвитку ринку іпотеки земель. Пропозиція заснувати державний земельний іпотечний банк є поганим замінником створення таких умов, за яких комерційні банки були б готові надавати кредити під заставу землі», — вважає представник Світового банку.
На його думку, навіть якщо ці питання і можна буде вирішити, однак лише хорошої законодавчої бази недостатньо для того, щоб забезпечити ефективне функціонування в Україні ринку землі. Саме тому, за словами Райзера, Світовий банк надавав підтримку в розробці нової комп’ютеризованої інформаційної системи кадастру, яку нині встановлюють в органах земельних ресурсів по всій країні.
«У цій системі зберігаються дані про розміщення земельних ділянок і їхніх власників. Ми очікуємо, що вона буде готова до середини 2012 року. Однак для захисту прав на землю та створення прозорої системи необхідно пов’язати цей кадастр із реєстром прав власності на землю, який веде Міністерство юстиції України. Такий зв’язок наразі відсутній, що спричиняє серйозні ризики», – зазначає Райзер.
Представник Світового банку також підкреслив, що результати опитування фермерів свідчать про те, що більшість із них іще не готові до відкриття ринку земель.
«Ми погоджуємося з тим, що Україна не готова до цього. Юридичні та інституційні умови, необхідні для функціонування ефективного ринку земель в Україні, можна створити упродовж наступного року спільними зусиллями всіх зацікавлених сторін. Українські законодавці та політики не повинні підганяти цю реформу. Ризики того, що її буде здійснено неправильно, залишаються дуже високими», – наголошує Райзер.
Нагадаємо, у червні Кабінет Міністрів України передав проект закону про ринок земель до Верховної Ради.
Глава Державного агентства земельних ресурсів України Сергій Тимченко заявив, що законопроектом про ринок землі передбачені спеціальні превентивні механізми для запобігання монополізації галузі та надмірної концентрації земельних ресурсів окремими особами після реалізації земельної реформи.
4 жовтня, близько півтори тисячі аграріїв пікетували Кабмін і Верховну Раду з вимогою не проводити земельну реформу, яку пропонує нинішня влада.
Учасники акції наголосили, що вони не виступають проти продажу землі юридичним особам, а також проти дії усіх тіньових схем, за допомогою яких земля опиниться в руках обмеженого кола осіб.