За його словами, Формально можна фіксувати доларове зростання обсягів збройового експорту. Але спеціалісти чудово знають, що купівельна спроможність долара впродовж останнього десятиліття впала наполовину, отже реально залишилося не так і багато аргументів на користь національної гордості за успіхи в торгівлі зброєю. Понад те, заяви ряду українських політиків і чиновників, буцімто Україна все ще входить у десятку лідерів збройового експорту, як мінімум некомпетентні.
Експерт зазначає, що однією з причин такого стану речей є слабке розуміння новою командою спецекспортерів кон'юнктури ринку та особливостей роботи з посередниками.
Як приклад Бадрак наводить відносини з Латинською Америкою. Так, якщо стосовно поставок бронетехніки в Перу просто немає ясності, то Бразилія, що мала намір придбати українські танки й налагодити масштабне співробітництво з ВАТ «Мотор Січ», за неофіційними даними, відмовилася від військово-технічного співробітництва з Україною. Причому зовсім не через технічні характеристики танка.
«Обізнані люди кажуть, що бразильська сторона була ошелешена, коли після підписання документа про співробітництво з Мінпромполітики України один із заступників генерального директора «Укрспецекспорту» заявив про необхідність заново домовлятися — уже з керівництвом «Укрспецекспорту» і «Укроборонпрому». Таке правонаступництво всередині української влади, точніше — його відсутність, кажуть, викликало шок. Тим більше що й міністра оборони Бразилії, прихильного до ВТС з Україною, примусили піти у відставку, причому ставлення до закупівель техніки українського виробництва виявилося не останнім питанням у списку претензій до чиновника».
За інформацією експерта, схожа ситуація і з імовірністю поставок Індії керованих авіаційних ракет Р-27. Індійці, які гостро потребують авіаційного озброєння, погодилися навіть із завищеною вартістю ракети, але угода в кілька сот мільйонів доларів не рухається до підписання. Фахівці кажуть, що виробник ракет ДАХК «Артем» просто не може відпрацювати схему, а спецекспортери не мають можливості впливати на це підприємство, — в «Укроборонпром» воно не потрапило, Мінпромполітики ж уже немає на менеджерській карті країни.
Ще один холдинг, який незрозуміло кому підпорядковується, — ДАХК «Топаз», зробив два комплекси радіолокаційної розвідки «Кольчуга-М» (а підприємство виробляє ці комплекси виключно під замовлення), і тепер уже півроку не може їх реалізувати. На думку близьких до підприємства осіб, 48 млн. дол. Україна не може заробити з досить банальної причини — нездатність конкретних людей домовитися між собою.
Нагадаємо, у січні цього року повідомлялось, що перша поставка в Ірак бронетранспортерів БТ 4Е була зірвана. Поставку БТРів перенесли на кінець лютого цього року, а потім на квітень.
28 липня ЗМІ повідомили про те, що Ірак виставив Україні штрафні санкції у розмірі $3 млн за зрив термінів постачання замовникові перших 26 БТР- 4, які були поставлені в квітні у рамках контракту об'ємом $550 млн. В «Укрспецекспорті» ці звинувачення спростовували.