Цього року найбільше «відзначилися» одеські чиновники. Так, депутат Одеської міської ради від партії «Родіна» Григорій Кваснюк у своєму депутатському зверненні допустив більше 10 помилок.
Зокрема, у зверненні, написаному російською мовою, назва міста написана з однією буквою «с», замість «обращаюсь» написано «ображаюсь», «связи» написано як «святи». А сам Кваснюк у депутатському запиті підписаний як «депутат Одеського міського сонета».
У іншому зверненні – до Кабінету міністрів- Кваснюк припустився 14 стилістичних і граматичних помилок.Через це його колеги вимушені були взагалі зняти з розгляду це звернення.
Зазначимо, що Кваснюк є також головним редактором друкованого органа Одеської міськради – газети «Одеський вісник».
А одеський губернатор Едуард Матвійчук «прославився» на всю країну записом у книзі почесних гостей однієї з одеських шкіл. Там, в російських словах «наших» і «служит» він написав букву «ы» після букв «ш» і «ж» відповідно.
Через ще одного одеського чиновника постраждали місцеві журналісти. Так, журналіста Богдана Осінського, який у липні 2010 року зняв репортаж, де заступник голови Одеської облдержадміністрації Петро Хлицов приписав авторство роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Тарасові Шевченку, запропонували перейти на посаду звукорежисера. Після виходу репортажу Осінському, а також решті журналістів та редакторів зобов'язали подати пояснювальні записки щодо того, яким чином сюжет потрапив у випуск новин.
Наприкінці минулого року «відзначилися» глава Нацбанку Сергій Арбузов та міністр освіти Дмитро Табачник.
Арбузов, тоді ще кандидат на посаду глави НБУ, зробив помилку у власноруч заповненій автобіографії. Зокрема, Арбузов записав, що мати його дружини народилася в «Толочинському районі Вітебської області (Росія)». Як відомо, Вітебська область розташована на території Білорусії. Крім того, Арбузов написав, що сам він народився «у місті Донецькі», тоді як правильно буде «у місті Донецьку».
У свою чергу, міністр освіти та науки Дмитро Табачник написав диктант з української мови з помилкою.Так, слово «доречі»він написав разом, тоді як правильно – окремо («до речі»).
Сам Табачник виправдовувася, що спочатку написав «до речі» окремо, однак потім з’єднав. При цьому він зазначив, що після диктанту подивився в словник: «Авторська редакція допускає написання цього слова разом. Правопис допускає написання окремо».
Однією із найвідоміших помилок українських політиків стало написання слова «професор» (правильне написання). Так, у 2004 році кандидат у президенти Віктор Янукович у анкеті зазначив своє наукове звання як «проффесор». Крім того, Янукович допустив дві орфографічні помилки при написанні назви своєї тодішньої посади: він написав «Прємьєр-міністр» замість «Прем'єр-міністр».
Зазначимо, що нинішній український президент часто плутає географічні назви, а також імена і прізвища відомих людей. Допускають помилки і нинішні підлеглі Януковича. Так, під час українсько-шрі-ланкійського бізнес-форуму повісили плакат «Його Высокоповажність Махінда Раджапакса». Слово «високоповажний» написано з російською літерою «ы».
Що стосується основного суперника Януковича на останніх президентських виборах Юлії Тимошенко, вона теж припускалась помилок.
Так, у жовтні 2010 року під стінами ЦВК Тимошенко написала одній із шанувальниць: «З любов'ю до рідної України та з подякою всім мужнім людям, які, як можуть, боряться за процвітання своєї держави!».
Один ляп вона оперативно виправила сама, зробивши з дієслова «подякУю» іменник в орудному відмінку «подякОю». Ще одну помилку опозиціонерка зробила у слові «боряться», написавши «я» замість «ю».
Ще один конфуз стосується словосполучення «Український прорив», яким Тимошенко назвала передвиборчу програму блоку. У той же час у партії Анатолія Кінаха повідомили, що політик так само назвав свою книгу ще у 2005 році. При цьому, у Тимошенко звернули увагу на «помилку, допущену в слові «Україна» на форзаці книги Кінаха – там написано «Навіщо Ураїні потрібен прорив?».