Нещодавнє дослідження «Центру Освіти» Університету Джорджтауна підтверджує, що «отримання вищої освіти дійсно варте того». Освітня кваліфікація сильно корелюється з заробітком. Так, американець зі званням професора за життя може заробити приблизно $3,6 млн, тоді як особа зі шкільним дипломом заробить лише $1,3 млн. Такий розрив з часом збільшується. Зокрема, дослідження ще 2002 року показувало, що власник бакалаврського диплому заробляє на 75% більше володаря шкільного атестату.
Зважаючи на таку ситуацію, кількість випускників вишів щороку зростає. Американське видання The Chronicle of Higher Education порахувало, що між 1990 та 2007 роками кількість студентів в Північній Америці збільшилась на 22%, в Європі – на 74%, в Латинській Америці – на 144%, а в Азії – на 203%.
Разом з тим, завдяки розвитку технологій попит на освічену робочу силу з часом структурно змінюється. Комп’ютери в багатьох галузях замінюють людей, оскільки можуть виконувати деякі операції не просто на рівні з людьми, а й швидше й за менші кошти.
Ряд економістів, включаючи професора Прінстонського Університету Пола Кругмана, вважають, що постіндустріальне суспільство буде характеризуватись не зростанням попиту на освічених людей, а значним «розмиванням» ринку праці. Викликано це буде тим, що роботу середньої кваліфікації виконуватимуть машини, а ріст попиту на висококваліфіковану робочу силу уповільниться. Експерт Масачусетського Інституту Технологій Девід Аутор вважає, що наслідком автоматизації стане не руйнування класу синіх комірців, а руйнування будь-якої професії, яка може бути зведена до рутини.
Разом з тим, Алан Блайндер з Прінстонського Університету пояснює, що робота освічених працівників має більший ризик бути заміненою машинами, у порівняно з некваліфікованою роботою.
Університетська освіта все ще є передумовою для входження в такі великі професійні гільдії як медицина, право, наука. Але навіть і вони, за спостереженням вчених, з часом піддадуться основним тенденціям.
Девід Мелоун з Масачусетського Інституту Технологій вважає, що такі зміни як автоматизація, глобалізація та дерегуляція можуть бути частиною більшої зміни: застосування поділу праці для мозкової роботи. Так, компанії вже зараз намагаються розділяти мозкову роботу на якомога менші шматки.
Разом з тим, якщо працівникам розумової праці такі зміни принесуть вдосконалення продуктивності, то життя наступних поколінь випускників вони зроблять більш непередбачуваним.