«Керівництво міністерства (маю на увазі міністра освіти і його заступника Євгена Суліму, які безпосередньо займалися зазначеним питанням) робили це, на моє переконання, з метою проведення певних махінацій», – заявила Совсун.
За її словами, про це свідчить, зокрема, відповідь міністерства на запити організації.
«Ми надсилали запити до Міністерства освіти із запитаннями: яка компанія є оператором системи «Електронний вступ»? Чи проводився тендер, у результаті якого було обрано саме цю компанію? Яка вартість розробки і функціонування системи? З яких коштів вона оплачується? Як гарантується захист персональних даних абітурієнтів?», – зазначила Совсун.
Вона повідомила, що перший запит було надіслано наприкінці червня. «Не отримавши на нього відповіді, 4 липня рекомендованим листом надіслали другий. Відповідь, яку ми отримали на нього аж 8 серпня, дуже цікава», – зазначила Совсун.
Так, у міністерстві заявил, що, згідно з постановою Кабінету міністрів від 13 липня 2011 року №752, відповідальність за «Електронний вступ» несе державне підприємство «Інфоресурс».
«Але суть у тому, що цю постанову було прийнято фактично через два тижні після початку прийому документів і запровадження системи «Електронний вступ». А хто відповідав за неї до 13 липня? Хто її розробляв, хто підписував договори з університетами? Хто ніс відповідальність за десятки тисяч заяв (зі слів міністра), котрі абітурієнти довірили системі?», – пояснює Совсун.
«З отриманої відповіді Міносвіти очевидно, що ніхто ніякої відповідальності не ніс», – додала вона.
Разом із тим, на запитання про фінансування Міносвіти відмовилося відповідати, прикриваючись тим, що «така інформація належить до інформації господарської діяльності госпрозрахункового підприємства і не є публічною інформацією».
Втім, Совсун нагадує, що стаття 6 закону «Про доступ до публічної інформації» чітко визначає, що «не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами».
Совсун наголосила, що «сама ідея запровадження електронного вступу цікава».
«В освіті є дуже багато серйозних і застарілих проблем, що відкладаються в довгу шухляду, бо на їх вирішення бракує грошей. А система «Електронний вступ», у якій не було такої аж нагальної потреби, реалізували майже блискавично, що, знову-таки, наштовхує на висновок про наявність певного інтересу», – вважає вона.
Для того, щоб зареєструватися на «Електронному вступі», абітурієнтові потрібно було зареєструватися на сайті osvita.com – єдиному освітньому інформаційному вікні України. Після цього сайт передавав персональні дані абітурієнта до Єдиної державної електронної бази освіти (ЄДЕБО).
Перші кілька тижнів ця абсолютно не випробувана і не підготовлена система працювала технічно погано, у ній було важко зареєструватися.