Про це йдеться у доповіді Данського Гельсінського комітету з прав людини, підготовленiй за результатами другого моніторингу ситуації навколо кримінальних справ екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, колишнього виконувача обов’язків міністра оборони Валерія Іващенка, екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка та колишнього заступника міністра юстиції Євгена Корнійчука.
Ці чотири справи були обрані для визначення ситуації з дотриманням прав людини при здійснення правосуддя, і вони показуватимуть реальну ситуацію із дотриманням прав людини в інших аналогічних справах, – йдеться у доповіді.
«Метою моніторингу є не визначення, чи є звинувачувані винними чи ні, оскільки права людини однакові як для винних, так і для невинних», – зазначено у документі. Доповідь підготовлено на основі вражень від судових засідань, на яких були присутні експерти Комітету, та інформації, отриманої у ході зустрічей із українськими політиками, експертами-правниками та представниками громадських організацій.
В результаті моніторингу експерти Данського Гельсінського комітету прийшли до висновку, що «звинувачення надають кримінального відтінку нормальним політичним рішенням, з якими не погоджується чинна влада», в той час як «розслідування та розгляд справи системою кримінального судочинства вимагає обґрунтованих підозр у скоєному правопорушенні, які не є засобом досягнення політичної мети». Фактично, усі чотири проаналізовані кримінальні справи є засобом тиску на представників опозиції, – йдеться у доповіді.
Крім того, правозахисники висловлюють стурбованість спробами представників чинної влади тиснути на суд: «Було доведено, що прес-реліз, який пояснював, як правильно розуміти покази одного із свідків у справі Тимошенко, був написаний в Адміністрації президента, хоча він мав би писатися свідком самостійно. Також заяви та інтерв’ю провідних представників владної команди, включаючи президента і прем’єр-міністра, містять коментарі щодо судових процесів, що дають чіткі сигнали суддям щодо рішень, яких від них очікують».
«Моніторинг усіх чотирьох справ залишає враження, що прокурори і судді мають обмежене розуміння, що таке презумпція невинуватості та рівність сторін у судовому процесі», – зазначено у доповіді.
Правозахисники вказують також на «неправильний» вибір суддів, що мають розглядати ці справи. Так, троє з п’яти цих суддів призначені на перший суддівський термін президентом (згідно із законодавством, через п’ять років після призначення президентом, суддів пожиттєво затверджує на посаді парламент), що обмежує їхню незалежність від виконавчої влади.
Данський Гельсінський комітет також прийшов до висновку, що протягом судового процесу було неодноразово порушено права колишніх урядовців, що опинились на лаві підсудних. Так, зокрема факт взяття політиків під варту був визнаний порушенням права на свободу, підписки про невиїзд – порушенням права на свободу пересування. Порушенням права Юлії Тимошенко на захист було визнана обмеження в часі її адвокатів на ознайомлення зі справами для належної підготовки до захисту опозиціонерки.