За словами депутата, угода перебуває в стадії свого завершення.
Кофлер не виключила, що це може статися ще в грудні. Але підписання угоди не означатиме, що документ негайно запрацює, оскільки його чекає процес ратифікації в 27 країнах ЄС.
«Євросоюз не може давати вказівки, як швидко країни, які входять до його складу, повинні працювати з угодою, але буде визначено остаточний термін ратифікації, якого доведеться дотримуватися», – пояснила Кофлер.
У переговорному процесі є спірні моменти, які все ще не вдалося остаточно подолати. За словами Кофлер, передусім йдеться про аграрну політику.
При цьому вона зауважила, що у цих переговорах не малу роль відіграє і дотримання прав людини. «Хоча угода є економічною, під час переговорів обговорюються також питання демократії та свободи слова», – наголосила німецький депутат.
Крім того, Кофлер наголосила, що «не можна одночасно підписувати угоди про зону вільної торгівлі між ЄС і Україною і про приєднання до Митного союзу Росії, Білорусі й Казахстану».
Депутат пояснила, що таке сидіння на двох стільцях є неможливим, оскільки Митний союз передбачає не лише вільну економічну зону, але й певне злиття економік. При цьому учасники позбавляються права самостійного укладання подібних угод з іншими країнами.
Водночас угода з Європейським Союзом, продовжила Кофлер, це тільки зона вільної торгівлі, яка не обмежує її учасників у праві самостійного ведення справ з іншими країнами-партнерами.
«Але Україна врешті-решт має сама вирішити, де вона матиме більші вигоди», – підсумувала Кофлер.
Нагадаємо, ще у квітні президент Європейської комісії Жозе Мануел Баррозу зазначав, що Україна не може одночасно брати участь у Митному союзі Єдиного економічного простору і створювати зону вільної торгівлі з Європейським Союзом.
Тим часом президент Росії Дмітрій Мєдвєдєв заявив, що Україні належить зробити вибір між створенням зони вільної торгівлі в рамках її євроінтеграції та співпрацею з країнами СНД через Митний союз і єдиний економічний простір.