«Заяви про обрання наступника блюстителя (очільника – Ред.) УПЦ МП звучали здебільшого від експертів чи то українських, чи то російських, але «однодумців». Втім, ніякого підтвердження цим словам немає. Тобто фактично Собор організовують для підведення підсумків за майже 20 років, тим паче, що згідно зі статутом УПЦ МП, всі прийняті рішення повинні бути затверджені на Соборі», – стверджує експерт.
Однак Антошевський не виключає, що на Соборі можуть обговорюватися й інші питання, є зацікавлені, щоби обговорювалися і можливі кандидати на посаду очільника церкви.
«Не виключено, що може розглядатися питання про наступника Володимира, адже митрополит Володимир вже у серйозному віці і вже кілька років на різних рівнях обговорюють його можливого наступника. Можливо, деякі російські кола в МП хочуть побачити на цьому Соборі можливих наступників. Проте владика Володимир сам повинен зректися цієї посади. Просто так без серйозних підстав зібратися і змінити його за церковними канонами ніхто не може. Що стосується можливості розгляду на Соборі варіантів зміни статусу УПЦ МП і набуття більшої незалежності від РПЦ у прийнятті рішень, то це надзвичайно сумнівне питання, особливо у теперішніх політичних умовах. Цим лякають з Росії різноманітні лжеексперти, які хочуть дискредитувати, ослабити УПЦ. Існують реальні проблеми, але дехто створює міфічні проблеми, щоб відвернути увагу від реальних і вкотре нападати на УПЦ за її бажання бути помісною Церквою українського народу», – зазначає експерт.
За словами Антошевського, найбільш сприятливий час для отримання автокефалії чи автономії УПЦ МП мала до 2008 року за період правління Віктора Ющенка.
«Він був зацікавлений у сприянні створенні в Україні єдиної помісної церкви, тому це був найсприятливіший період для відокремлення УПЦ МП від РПЦ», – додає він.
«Навпаки в Москві і в українофобських колах в Україні тепер частіше почали говорити про скасування і тих так званих прав, які має УПЦ МП і офіційно повернути її до статусу, який вона мала на 1990 рік. Це робиться для того, щоби зміцнити вплив на духовне життя в Україні і нейтралізувати проавтокефальні настрої в УПЦ. Зрештою у Вселенському православ’ї УПЦ як окремої помісної Церкви не існує, а існує Київська митрополія РПЦ. Статус УПЦ канонічно є незрозумілим, вона не є автокефалією чи автономною, а іншого не дано. І немає блаженійшого Володимира, а є високопреосвященійший митрополит Володимир – так до нього офіційно звертався у 2008 році Патріарх Варфоломій», – зазначив Антошевський.
За словами Антошевського, Константинопольський патріархат тоді був відкритий на зміну статусу УПЦ, але в канонічних нормах він мав це отримати від матірної церкви, якою для УПЦ є Константинополь.