Протягом десятиліть виставка Eurosatory є головною вітриною західної оборонної промисловості. Через чотири роки після початку повномасштабного російського вторгнення Україна постала тут уже не як держава, що залежить від військової допомоги, а як країна-новатор, здатна задавати темп розвитку оборонних технологій і привертати увагу виробників озброєнь, військових та інвесторів з усього світу.
Репортаж Тижня з Eurosatory 2026 — найбільшої у світі виставки сухопутної та аеромобільної оборони, що проходила в Парижі з 15 по 19 червня.
Коли Україна стала Eurosatory
Після початку повномасштабного вторгнення, коли західні країни передавали українській армії строкате озброєння найрізноманітнішого походження, експерти — хоч і з гіркою іронією — жартували, що Україна перетворилася на «Eurosatory у натуральну величину». Йшлося про найбільшу у світі міжнародну виставку, присвячену сухопутній та аеромобільній обороні й безпеці, яка раз на два роки проходить у Франції. Заснована у 1967 році, сьогодні Eurosatory об’єднує понад дві тисячі експонентів, офіційні делегації з десятків країн та близько 45 тисяч фахівців галузі. Це давно вже не просто демонстрація новітніх технологій, а стратегічний майданчик, де укладають промислові партнерства, започатковують міжнародні кооперації та підписують багатомільйонні оборонні контракти.
«Зазвичай ми приїжджаємо сюди, щоб знайти нових партнерів, ознайомитися з перспективними технологіями та оцінити техніку чи обладнання, які можуть бути корисними для наших збройних сил під час виконання різних завдань», — розповів Тижню французький військовослужбовець, з яким ми поспілкувалися на виставці.
Тоді порівняння з українською армією, озброєною безпрецедентною мозаїкою систем озброєння з усіх куточків Європи, здавалося цілком очевидним. Хто міг уявити, що через чотири роки цей жарт набуде зовсім іншого змісту? Україна й досі залишається своєрідним «Eurosatory», але тепер саме українці приїхали показати світові технології, створені ними під час війни.
Цифри говорять самі за себе. Якщо у 2024 році український павільйон налічував лише п’ять експонатів, то наприкінці червня 2026-го їх було вже майже вісімдесят, а виставкова площа збільшилася більш ніж уп’ятеро.
Однією з головних сенсацій виставки стала компанія Fire Point, яка швидко перетворилася на справжній центр тяжіння для відвідувачів. Її масштабний стенд та ефектна крилата ракета Flamingo, пофарбована у фірмовий рожевий колір стали одним із найпопулярніших місць у виставковому комплексі. Не менше відвідувачів сподівалися особисто зустріти й генеральну директорку компанії Ірину Терех.
Читайте також: Війна та армія, яка змінила Україну та світ
Нова українська м’яка сила
Популярність Ірини Терех у Франціï була миттєвою i дуже швидко вийшла далеко за межі самої виставки. Запрошена на телевізійні ефіри та численні інтерв’ю, вона стала однією з найпомітніших постатей для широкої французької аудиторії. Журналісти, військові, представники оборонної промисловості та експерти з України буквально вишиковувалися в черги, щоб кілька хвилин поспілкуватися з нею, зробити спільне фото або просто сказати, що їм вдалося її зустріти. Її образ скромної студентки — водночас надзвичайно розумної, професійної та рішучої — за лічені дні справив на французів враження, яке певною мірою нагадує той ефект, що вже багато років справляє президент України.
За освітою архітекторка, вона належить до нового покоління керівників української оборонної промисловості, які прийшли з цивільного сектору й були висунуті на передній план війною. Лише за кілька днів генеральна директорка Fire Point стала у Франції одним із символів нової України — молодої, інноваційної, освіченої, глибоко європейської, здатної не лише вистояти, а й задавати правила гри. Вона стала уособленням новоï Украïни — країни, яка вже не лише викликає співчуття чи захоплення своєю стійкістю, а й надихає, вражає та притягує до себе.
Втім, поза окремими харизматичними постатями саме Україна значною мірою визначила порядок денний усієї виставки.
«Найбільше вражає місце, яке сьогодні посідають дрони. Тут представлені безпілотники всіх типів і розмірів для найрізноманітніших завдань, але також і наземні роботизовані системи у великій кількості конфігурацій та призначень. Ми очевидно спостерігаємо перехід до дедалі більш автоматизованої війни та до дистанційно керованих систем», — зазначає Жером Пуаро, колишній заступник координатора національної розвідки при Єлисейському палаці.
«Українські інновації — просто у нас перед очима»
Не дивно, що саме українські виробники безроздільно домінували серед розробників безпілотних систем. Біля їхніх стендів до останніх годин виставки не зменшувався потік відвідувачів: сюди приходили представники європейської оборонної промисловості, військові делегації, інвестори та журналісти.
«Нас передусім цікавить бойовий досвід, досвід застосування безпілотників і, насамперед, технологічні компетенції, які Україна виробила у сфері їхнього масового виробництва та роботизованих систем, — пояснює французький військовий, з яким ми зустрілися біля одного з українських стендів. — Практично все обладнання, представлене тут, уже пройшло випробування на полі бою. За кожною системою стоїть не лише сама технологія, а й величезний промисловий досвід, який сьогодні має виняткову цінність. Ми давно стежимо за багатьма з цих розробок у спеціалізованій пресі. Побачити їх наживо та поспілкуватися безпосередньо з людьми, які їх створили, — надзвичайно цікаво».
Жером Пуаро підсумовує цю трансформацію однією фразою:
«Українські інновації, про які ми говоримо вже кілька років, перестали бути лише обіцянкою. Сьогодні вони реальні, відчутні й буквально знаходяться у нас перед очима».
15 червня на полях Eurosatory у присутності міністерки збройних сил Франції Катрін Вотрен директор Французького агентства оборонних інновацій (AID) Патріс Офор та операційна директорка української платформи військових інновацій «Brave1» Ірина Заболотна офіційно оголосили про започаткування партнерства.
Ініціатива, що отримала назву «Brave France», покликана зблизити французьку та українську екосистеми оборонних інновацій. Вона передбачає фінансування спільних проєктів компаній і стартапів обох країн у сферах безпілотних систем, радіоелектронної боротьби та робототехніки. Усі розроблені технології проходитимуть випробування в Україні, після чого пропонуватимуться як українським, так і французьким збройним силам. Мета програми сформульована цілком однозначно: максимально скоротити шлях від розробки до появи на полі бою нових ефективних рішень.
Читайте також: Дорога гніву: як українські дрони душать логістику Росії та що це означає для фронту
А що далі?
Виставка завершилася. Українські виробники повернулися додому, везучи із собою сотні візитних карток, обміняних за чотири дні роботи салону. Але головне питання тепер — що буде далі?
«Нам уже знадобиться певний час, щоб осмислити все, що сталося цього тижня. А далі — побачимо», — сказав Тижню керівник однієї з українських компаній, яка брала участь у Eurosatory.
Та незалежно від того, скільки з досягнутих домовленостей зрештою перетворяться на конкретні контракти чи спільні виробництва, один висновок уже можна зробити. Цього року Україна вперше приїхала до Парижа не лише як держава, що потребує підтримки, а як країна, яка сама здатна пропонувати рішення.
