У нещодавно оприлюдненому звіті Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування злочинів, вчинених збройними формуваннями Російської Федерації проти журналістів та інших працівників суб’єктів у сфері медіа йдеться про те, яка ситуація склалася за останній піврічний період (04 грудня 2025 року — 04 червня 2026 року). За даними звіту, Російська Федерація здійснює не лише фізичне насильство проти журналістів, а й системну інформаційну агресію. Йдеться про випадки вбивств, поранень, незаконних затримань, катувань, знищення редакційних приміщень і об’єктів медійної інфраструктури, а також про переслідування представників ЗМІ на тимчасово окупованих територіях України.
Особливу увагу у документі приділено незаконному утриманню українських журналістів у місцях несвободи на території Росії й тимчасово окупованих українських територіях, збору доказів злочинів проти медійників і міжнародній роботі щодо привернення уваги до цих порушень.
Також зазначено, що відомо про 26 журналістів і працівників медіа, які незаконно утримуються в Росії. Водночас Міжнародний Комітет Червоного Хреста офіційно підтвердив лише одну особу зі списку. Це фактично означає майже повну відсутність міжнародного контролю за становищем незаконно ув’язнених медійників.
При цьому:
- офіційні звернення щодо таких випадків стосувалися 20 осіб;
- деякі журналісти перебувають у незаконному утриманні ще з 2014 року.
Окремо повідомлено про повернення з незаконного утримання:
- Дмитра Хилюка;
- Марка Каліуша;
- Владислава Єсипенка.
За узагальненими підрахунками, наведеними у звіті, унаслідок російської агресії загинув щонайменше 131 працівник медіа. Серед них:
- 15 журналістів загинули безпосередньо під час виконання своїх професійних обов’язків;
- 14 медійників стали цивільними жертвами російських атак;
- 102 представники медіа загинули у складі Сил оборони України, захищаючи державу.
Комісія також розглянула питання незаконного ув’язнення, політично вмотивованого переслідування та використання Росією псевдоправових механізмів тиску на журналістів. Було зафіксовано щонайменше 35 випадків використання кримінального переслідування як інструменту тиску. Такі методи застосовуються як проти українських журналістів, так і проти іноземних кореспондентів (RAI, CNN, Deutsche Welle, ABC News, France 24).
Комісія окремо звернула увагу на можливі зловживання Росією механізмами міжнародного розшуку для переслідування журналістів. Окреме місце у дослідженні посідає справа Вікторії Рощиної, яка стала одним із найбільш показових прикладів системного характеру російських репресій проти журналістів. У цьому випадку поєдналися одразу кілька форм переслідування. Тому Комісія розглядає цю справу не лише як окремий злочин проти конкретної людини, а як приклад ширшої політики Російської Федерації, спрямованої на придушення незалежної журналістики та приховування правди.
Наведені дані свідчать про те, що Російська Федерація здійснює атаки не лише проти окремих журналістів, а й проти всієї інформаційної інфраструктури України.
