Тема вступу України до Європейського Союзу останніми тижнями знову опинилася в центрі уваги як європейських політиків, так і провідних міжнародних медіа. Причиною стали одразу кілька сигналів із Брюсселя та ключових столиць ЄС: від заяв канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про можливість запровадження для України формату «асоційованого членства» до слів президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про те, що питання відкриття перших переговорних кластерів може бути винесене на розгляд лідерів ЄС на саміті уже 18–19 червня.
На цьому тлі західні видання дедалі частіше пишуть про те, що питання української євроінтеграції виходить за межі суто бюрократичного процесу виконання критеріїв членства. Зокрема, Financial Times звертає увагу на те, що сама система розширення ЄС сьогодні потребує перегляду через безпрецедентний масштаб української заявки та її геополітичне значення для майбутнього Європи. Європейська комісарка з питань розширення Марта Кос навіть заявила про необхідність адаптувати механізми вступу до нових реалій, наголошуючи, що інтеграція України стала питанням стратегічного значення для всього Євросоюзу.
Водночас дискусія про «асоційоване членство», запропонована Мерцом, показала, що в ЄС досі триває пошук балансу між політичною підтримкою України та готовністю Союзу до повноцінного розширення. Одні європейські політики розглядають такі ідеї як спосіб прискорити інтеграцію Києва та надати йому додаткові безпекові гарантії вже зараз. Інші ж побоюються, що проміжні формати можуть перетворитися на своєрідну «кімнату очікування» для кандидатів, відкладаючи повноправне членство на невизначений термін.
Попри ці суперечки, риторика Брюсселя останнім часом стала помітно оптимістичнішою. Урсула фон дер Ляєн неодноразово наголошувала, що Україна виконує необхідні реформи навіть в умовах повномасштабної війни, а Єврокомісія виступає за подальше просування переговорного процесу.
У коментарі Тижню виконавча директорка ГО «Український центр європейської політики» Любов Акуленко заявила, що ідея Мерца з написанням листа з’явилася якраз для того, щоб активізувати переговорний процес з Україною після угорських виборів, і що відкриття першого кластеру планують розглядати на червневому саміті, хоча є інформація, що до появи листа канцлера цього не планували.
«Німці дійсно хочуть запропонувати Україні щось інше, ніж іншим країнам-кандидатам, оскільки ми перебуваємо в інших обставинах. У своєму листі Мерц закликає до відкриття всіх шести кластерів, і це було би дуже добре для нас, адже треба по максимуму використовувати наявність політичної волі у найбільш впливових країнах-членах рухати процес вперед», — каже вона.
Водночас Любов Акуленко припускає, що, швидше за все, цього не станеться, оскільки відкриття всіх кластерів може бути сприйняте іншими державами-членами ЄС як занадто швидкий рух України у переговорному процесі, зокрема, проблемною є ситуація у Франції. За її словами, Еммануель Макрон до проведення французьких виборів намагатиметься демонструвати дуже стримане ставлення до нашого розширення, як одного із досить чутливих питань внутрішнього порядку денного виборів.
«Отже, ці кроки не є символічними, оскільки Німеччина намагається проявити лідерство в переговорному процесі. Своїм листом вони фактично розпочали дискусію про те, як зробити вступ України до ЄС можливим, а також публічно заявили, що їхня ціль — це вступ України до ЄС, і досить гарний сигнал підтримки. Проте подальше просування України по переговорному процесу також буде залежати і від здатності Німеччини переконати й інші держави-члени не чинити перепон відкриттю всіх кластерів перегорного процесу», — каже Тижню Любов Акуленко.
Щодо часових меж, то міністр закордонних справ України Андрій Сибіга переконаний, що переговори про вступ мають бути відкриті до кінця першого півріччя 2026 року, тобто вже впродовж цього місяця. Та чи реально це?
«Україна у переговорах має просити по максимуму і це нормально. Для нас відкриття всіх кластерів у червні — це можливість вдихнути політичний стимул для всіх напрямків переговорного процесу і більше не залежати вже в цьому питанні від одностайного рішення 27 країн-членів ЄС. Швидше за все, з відкриттям першого кластеру проблем не буде», — каже виконавча директорка ГО «Український центр європейської політики».
Водночас основна складність для України полягатиме у тому, що з моменту відкриття кластеру починається офіційний відлік виконання чутливих політико-правових реформ, і їх доведеться виконувати.
«Німецький посол в Україні Гайко Томс, а також керівник академічної ради аналітичного центру Вілфреда Мартенса Клау Велле зазначили, що Україні буде важливо демонструвати прогрес у виконанні реформ. З цим у нас можуть бути потенційні труднощі, враховуючи динаміку роботи парламенту та спроможність державного апарату до євроінтеграційних реформ», — додає у коментарі Тижню Любов Акуленко.
Тож червневий саміт ЄС для Києва може стати важливим політичним маркером: він має показати, чи готовий Євросоюз переходити від загальних декларацій підтримки України до конкретних рішень у межах її євроінтеграційного шляху, чи процес і надалі залишатиметься значною мірою політично обережним.
«Який сигнал був би найважливішим за підсумками червневого саміту ЄС? Це звичайно відкриття всіх шести кластерів. На мою думку, важливий політичний сигнал озвучив посол Німеччини у Києві Гайко Томс минулої п’ятниці, коли зазначив, що Німеччина пропонує Україні повне членство в ЄС. Якщо це озвучує країна, яка є однією з лідерів серед членів ЄС, то у нас є всі шанси не залишитись на лаві очікувань, як це було тривалий час на Західних Балканах», — переконана Любов Акуленко.
