Якщо спробувати коротко підсумувати основні теми зустрічі Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна у Пекіні, що розпочалася сьогодні, 14 травня та триватиме ще завтра, 15 травня, то вони згрупуються у три великі категорії:
- питання Тайваню та відданості США своїй багаторічній політиці щодо нього;
- торгівля та бажання обох сторін зберегти «перемирʼя» у торговельній війні, яке вдалося досягти під час зустрічі у Південній Кореї у жовтні;
- технології — сюди можна зокрема віднести питання доступу американських технологічних гігантів до китайського ринку (зокрема експорт ШІ-чипів Nvidia до китайського ринку).
Окремим аспектом обговорення була американсько-ізраїльська війна проти Ірану. Ці теми активно висвітлювали світові медіа. Тиждень зібрав найцікавіші думки із публікацій.
«Адресоване Трампу попередження Сі Цзіньпіна щодо Тайваню підкреслює напруженість на саміті в Пекіні», — пише американська газета The Wall Street Journal. Видання, як і багато інших західних медіа цитує сказане лідером КНР під час зустрічі із Дональдом Трампом: «За умови правильного підходу відносини між двома країнами можуть загалом залишатися стабільними … У разі неправильного підходу між двома країнами виникнуть суперечності або навіть зіткнення, що поставить усі американо-китайські відносини в надзвичайно небезпечну ситуацію». Також Сі Цзіньпін висловився щодо незалежності Тайваню: «”Незалежність Тайваню” та мир у відносинах між двома берегами Тайванської протоки — це те саме, що вогонь і вода: вони несумісні».
«Хоча висловлювання Сі відповідають традиційній позиції Китаю, вони загрожували зіпсувати атмосферу візиту, від якого обидві країни сподівалися на стабілізацію відносин», — пише The WSJ. Водночас і це видання й інші відзначали, що на прийомі, який відбувався після цієї зустрічі, обидва лідери були у позитивному настрої, а Сі, як пише The New York Times, тепло привітав Трампа та американську делегацію, назвавши «цей візит історичною подією та зазначивши, що обидва лідери підтримували зв’язок і зберігали «загалом стабільні» відносини».
Американське видання Politico відзначає, що китайська та американська сторони по-різному визначили основні питання зустрічі у підсумкових заявах. Так, у китайській заяві зазначається, що Сі «наголосив президенту Трампу на тому, що питання Тайваню є найважливішим у китайсько-американських відносинах». Натомість Білий Дім у своїй заяві для преси про Тайвань не згадав, зазначивши при цьому, що «лідери обговорили питання забезпечення прохідності Ормузької протоки, а також закупівлю Китаєм американської сільськогосподарської продукції та припинення поставок прекурсорів фентанілу».
Як пише видання, союзники США побоювалися, що під час зустрічі на найвищому рівні з Сі Трамп може відмовитися від підтримки Тайваню з боку Вашингтона. «Політика США щодо Тайваню вже давно полягає у визнанні Тайваню окремо від Китайської Народної Республіки, яка натомість вважає острів своєю територією. Промисловість з виробництва напівпровідників на острові має вирішальне значення для зусиль адміністрації Трампа, спрямованих на створення надійного ланцюга поставок для технологічного сектору США», — пише Politico.com
Німецьке видання Die Welt також відзначило мовчання Трампа щодо Тайваню. «Заяви Сі також слід розуміти як сигнал для його внутрішньої аудиторії та як прелюдію до переговорів і підсумкових комюніке в п’ятницю, коли візит завершиться. Однак з точки зору США вони припадають на час, коли геополітична ситуація змінилася», — пише кореспондентка видання у Вашингтоні Штефані Болцен.
Напередодні зустрічі оглядачка видання Foreign Policy Александра Шарп у своїй статті на сайті видання зазначила, що основним фокусом візиту Дональда Трампа до Китаю, буде торгівля. «Оскільки Білий дім прагне укласти нові угоди з метою скорочення торговельного дефіциту країни, очікується, що Трамп буде намагатися применшити значення інших проблем у відносинах між двома країнами», — пише вона.
Шарп, як й інші оглядачі, відзначає, що іншою важливою темою обговорення буде штучний інтелект. Попри те, що США розробили передові моделі штучного інтелекту, вони залишаються дуже дорогими у порівнянні із китайськими і Піднебесна є лідером у цих перегонах. «Трамп сподівається вирівняти ситуацію, намагаючись переконати Сі дозволити великим американським технологічним компаніям вийти на китайський ринок», — пише Шарп.
Видання The Atlantic підкреслює особисті зміни Дональда Трампа щодо Китаю у порівнянні із його першим візитом до Піднебесної у 2017-му році. «У 2017 році Трамп був затятим критиком Китаю, і його обрали частково тому, що він відкрито засуджував цю країну за шкоду, яку її економічні практики завдавали американським працівникам», — пише видання. У 2026 році, на думку оглядачів The Atlantic, він активно «підтримує вищих керівників Комуністичної партії Китаю, зокрема президента Сі Цзіньпіна».
The Atlantic відзначає, що Трамп прибув до Китаю у складний для обох країн момент — обидві країни виснажені торговельною та стратегічною конфронтацією, але не бажають відступати. «Торговельна війна ще не закінчилася. Технологічна війна (йдеться про штучний інтелект та комп’ютерні чипи, необхідні для його функціонування) лише набирає обертів. Проте Китай залишається світовим виробничим центром, а США — найбільшим ринком збуту для Китаю. Тож, мабуть, не дивно, що обом сторонам важко знайти спільну мову», — пише видання.
14 травня вранці The Washington Post oпублікувала матеріал із деталями конфіденційного звіту, підготовленого цього тижня для голови Об’єднаного комітету начальників штабів США генерала Дена Кейна. «У конфіденційному аналізі американських спецслужб детально описано, як Китай використовує війну в Ірані для того, щоб максимально посилити свої переваги над США у військовій, економічній, дипломатичній та інших сферах, повідомили двоє американських чиновників, які ознайомилися з цим звітом», — пише The Washington Post
Так, чиновники, з якими розмовляли на правах анонімності журналісти Washington Post відзначили, що Китай продавав зброю союзникам США на Близькому Сході, оскільки їм потрібно було захищати свою інфраструктуру від атак Ірану. Пекін також підтримував країни, що зіткнулися з енергетичною кризою через закриття Іраном Ормузької протоки. «У доповіді зазначається, що війна також вичерпала величезні запаси боєприпасів США, які могли б стати вирішальними у разі можливого протистояння з Китаєм щодо долі Тайваню. Конфлікт в Ірані, який призвів до пошкодження або знищення американської військової техніки та об’єктів по всьому Близькому Сходу, дав Пекіну можливість спостерігати за тим, як США ведуть війни, та навчитися планувати власні майбутні операції», — пише The Washington Post.
