Василь Стус очікувано зібрав повну залу в книгарні «Сенс» на Хрещатику. 13 травня презентували перший том із майбутнього 15-томного зібрання творів поета. Серед присутніх були старшокласниці, які прийшли насамперед послухати Марію Деменко — виконавицю ролі Стуса в мюзиклі «Ребелія», котра читала вірші з нової збірки. Були ті, кого надихає особистість Василя Стуса, і ті, кого захоплює його поезія.
Читайте також:
Перший том масштабного 15-томного повного зібрання творів Василя Стуса. Видавництво: “Смолоскип”
До першого тому ввійшли ранні вірші Василя Стуса — дуже різні, як зазначили учасники зустрічі, проте багато з них уже позначені стусівським індивідуальним стилем. Відкривають збірку перші проби пера в Донецьку, найраніший вірш у томі датований 1955 роком, Стусові — 17, він студент історико-філологічного факультету Сталінського педагогічного інституту. І вірш цей — нона, дев’ятирядкова варіація музичної форми. Поміж присвят знайомим жінкам і поетичних юнацьких настроїв є й вступ до поеми «Сковорода» і вірш «Сковорода. Хвилеві трени» («В коротких зойках стишеного болю…»). Стус зацікавився постаттю філософа ще в студентські роки, у передмові до збірки «Зимові дерева» зазначив: «Один з найкращих друзів — Сковорода», а потому звертався до його спадку в ув’язненні.
Кілька віршів написані під час короткого вчителювання на Кіровоградщині восени 1959 року, потому йде чимала добірка віршів періоду армії (хоча сам Стус зазначав, що в цей час віршів писав небагато). У горлівсько-донецький період (1961–1963) Стус писав вірші, вчителював і відчував національну кривду українців на Донеччині, тож написав листа Андрієві Малишку про утиски української мови. Деякі вірші цього часу відображають це становище — і на суспільному рівні («Моя Україна забула сміятись…»), і на особистому («Рідну мову мою ти мені пробачала, немов диватство…»). Це все ще юнак, що пише про кохання і пошуки себе в житті, про слухання Бетховена і про Лесю Українку в Телаві. А водночас згадує материну пісню «Іди ти, сину, на Україну, нас кленучи» й пише:
І я зростав, і раптом виріс,
Неначе риба із води…
Ні, я не пещеної долі
Просив би в тебе. Зовсім ні.
Дай буйнограйної сваволі
На довгу путь, на довгі дні.
Читайте також: Простір Світличних: як низова ініціатива формує живу пам’ять Києва
Київський період аспірантури починається знаково з вірша «Либідь» (потому Стус ще не раз звертатиметься до середньовічних і ранньомодерних літературних образів). Поезії цього часу вже містять іронію, ба навіть сарказм щодо радянської дійсності, діалоги з Шевченком на засланні, авторські неологізми, і пророчі візії — те, що розвинеться в подальших творах і збірках.
Завершують перший том дві збірки — «Дело № 13/БЕ1339», видавництво «Сампишсамчит» (назва постала з напису на теці, в яку було підшито вірші, упорядковані для читання в близькому колі), а також «Круговерть», яка була вже набрана в 1965 році, проте так і не вийшла друком після протесту проти арештів у кінотеатрі «Україна» та виключення з аспірантури. 1965-м роком датований і вірш «Що мені передсердя?» — за чотири місяці до знакової прем’єри «Тіней забутих предків»:
…Покоління мовчить, упокорене богу,
бог смакує покору нових поколінь.
Це — твоє. Самота в одинадцять квадратів
Майже заячих метрів. Чотири кутки,
Шиб чотири і рами заплакані грати,
і зав’южені снігом потомні віки.
Читайте також: 35-ліття «першого Майдану»: перепоховання Стуса, Литвина й Тихого
Упорядники Маргарита Єгорченко, Галина Почверук і Дмитро Стус розповідали про виклики, які долали під час підготовки видання. Зокрема, тексти, збережені лише в рукописних чернетках із правками, було складно розчитати та датувати. До того ж доводилося шукати компроміс між хронологічним принципом подання віршів та включеністю цих самих віршів до пізніших збірок — у редагованому вигляді чи без змін.
Марія Деменко — виконавиця ролі Стуса в мюзиклі «Ребелія», читає вірші з нової збірки. Фото: Тиждень, Ольга Петренко-Цеунова
Передмова та ґрунтовні коментарі упорядників першого тому дають змогу максимально повно дізнатися, як формувався Василь Стус-поет у перше десятиліття своєї творчості. Чимало з ранніх віршів опубліковані вперше («Твори» Василя Стуса у 4 томах, 6 книгах і два додаткові томи вийшли в 1994–1999 роках за участі Михайлини Коцюбинської й не містили слабких і незавершених, на думку упорядників, текстів; із запланованого 12-томного «Зібрання творів» у 2007–2009 роках вийшли п’ять томів, два останні — символічним накладом).
Читайте також: Василь Стус як читач: модерна взаємодія з традицією в таборових умовах
Під час презентації директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків розповів, що наступні томи мають виходити динамічно, а директор департаменту корпоративної соціальної відповідальності МХП Павло Мороз висловив вдячність за те, що їхній компанії дозволили фінансово доєднатися до цього важливого проєкту.
Орієнтовна структура видання за номерами томів така:
- Ранні вірші, зшиток віршів «ДЕЛО № 13/БЕ1339» видавництва, частково реконструйована збірка «Круговерть».
- Збірка «Зимові дерева», вірші поза збірками від другої половини 1965 до 1969 року.
- Збірка «Веселий цвинтар», вірші поза збірками 1970–1971 років, незавершені вірші 1950-х — 1971 років.
- Збірка «Час творчості / Dichtenszeit».
- Збірка «Палімпсести» («магаданська» версія) та вірші, що не ввійшли до збірок періоду першого ув’язнення та заслання.
- Збірка «Палімпсести» («київська» версія), вірші, що ймовірно входили до останньої збірки «Птах душі», яка на сьогодні вважається втраченою, та вірші, що не ввійшли до корпусу «Палімпсестів» і написані в період 1979–1980 років.
- Проза, драматургія та есеїстика.
- Літературна критика та незавершена дисертаційна робота.
- Публіцистика, відкриті листи та заяви; зошити з камери попереднього ув’язнення Київського КДБ, Стусові свідчення із судових справ і коментарі до них.
- Переклади.
- Листи та переклад міфологічного словника.
- Листи та переклад міфологічного словника.
- Листи та переклад міфологічного словника.
- Конспекти Василя Стуса.
- Нотатки та різні підготовчі й робочі матеріали.
