«Ні Юлія Тимошенко, ні будь-хто з членів уряду нічого не закуповують. Є міністерство охорони здоров'я, і в ньому є відповідні структури”, – заявив у відповідь перший заступник Тимошенко по “Батьківщині” Олександр Турчинов. – “Цікаво, що в нашому уряді за питання закупівлі й організації відповідав заступник міністра пан Митник. І саме пан Митник був призначений міністром охорони здоров'я в уряді Азарова”.
За словами Турчинова, якщо влада проведе розслідування цієї справи, то “вони безпосередньо вийдуть на пана Митника, котрого вони сховали останнім часом” (в листопаді 2010 року Зиновій Митник був звільнений з посади міністра — Тиждень). Цю інформацію чимало інформагенцій також подали зі згадками про “вакцини від грипу” та сумнозвісний Таміфлю.
Насправді йдеться зовсім про інше. Почати вже з того, що Таміфлю, він же — озельтамівір, має до вакцин таке ж відношення, як напівдетективні компанії Trout & Cacheris та Akin, Gump, Strauss, Hauer & Feld LLP, що проводили “аудит” Кабміну Тимошенко — до аудиторської діяльності. Таміфлю — це ліки. Суд же в Орегоні розглядав справу довкола вакцин, які не мають відношення до грипу.
Це — вакцини від кору, поліомієліту, правця, сказу та ін. Зокрема, в матеріалах суду фігурують вакцини TetrAct-HIB, Trimovax, Pentaxim, Imovax Polio, Verorab. Вакцина проти дифтерії, кашляку та правця Pentaxim зажила в Україні скандальної слави в серпні 2009 року, коли в трьох регіонах України раптово померли четверо кількамісячних малюків, за день-два до смерті прищеплених цим препаратом. Скандал, що спалахнув тоді, відлякав багатьох батьків від будь-яких щеплень своїх дітей. Як наполягають медики, шкода для здоров'я нації від цього тільки зросла.
Втім, предметом розгляду американського суду стала не якість вакцин, а їхня ціна. Як виявилось, державне підприємство Укрвакцина закуповувало медикаменти через посередників, які іноді накручували ціну в три-чотири рази. Сама ж Укрвакцина і подала в суд ще у вересні 2010 року.
Ланцюжок виглядав так. Укрвакцина купувала препарати виробництва фірми Sanofi Pasteur (“дочки” французької компанії Sanofi-Aventis Group) не напряму, а через компанію Інтерфарм. Остання, в свою чергу, теж нібито закуповувала вакцину не прямо, а через “дистриб'ютора” під назвою Olden Group LLC.
В 2010 році в українському МОЗ раптом зрозуміли, що насправді Інтерфарм завищувала ціни препаратів на 200 — 400 % порівняно з ціною виробника. При цьому фірма-посередник мала дві фірми-співзасновника, зареєстрованих в Белізі та на тихоокеанському острові Ніуе. Типова офшорна схема мала яскраву рису: з 2006 р. на Ніуе заборонено реєструвати “офшорки”, тож насправді могла мати місце й фальсифікація вихідних даних.
За інформацією Укрвакцини, отримані гроші “проганялися” через кілька американських банків (у деяких повідомленнях говориться також про неназваний німецький банк). І осідали в одному з банків Латвії на рахунках Olden Group.
Розслідування Тижня щодо "справи Таміфлю" читайте у статті Олександра Михельсона "Щеплення від Тимошенко?"