Естонське міністерство закордонних справ повідомило, що цього року країна вже заборонила в’їзд приблизно 1 300 колишнім російським військовим. «Не можна дозволити цим людям, які чинять злочини, ґвалтують жінок, вбивають дітей і цивільних на полі бою, приїжджати до Європи. Це питання не лише Естонії, це питання європейської безпеки», — заявив міністр оборони Естонії Ганно Певкур в інтерв’ю POLITICO.
Естонія подає цю пропозицію як питання безпеки та морального обов’язку. «Люди, які чинять воєнні злочини, не повинні ходити по землі європейських країн», — сказав Певкур.
Естонські посадовці також попереджають, що колишніх військових можуть завербувати спецслужби Путіна для диверсій або шпигунства в Європі.
«Я впевнений, що Путін спрямовуватиме цих людей до Європи. Ми вже бачимо гібридні атаки сьогодні, але уявіть сотні тисяч колишніх бійців, злочинців, які прибувають сюди. Я впевнений, що вони не просто працюватимуть і сплачуватимуть податки. Ні, вони робитимуть багато поганих речей», — заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.
Посадовці також наголошують, що ті, хто воював у війську, яке звинувачують у звірствах, не повинні бути винагороджені можливістю в’їзду до ЄС. «Не може бути шляху з Бучі до Брюсселя», — сказав Цахкна.
Тепер Естонія закликає й інші країни зробити те саме: заборонити колишнім російським солдатам в’їзд до ЄС і не пускати їх навіть після того, як закінчиться війна в Україні. Країна вперше підняла цю ідею на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у січні. Пропозицію підтримала Кая Каллас, головна дипломатка ЄС і колишня прем’єр-міністерка Естонії, яка заявила, що ця ідея користується підтримкою багатьох держав-членів.
Наприкінці березня національні лідери ЄС доручили Європейській комісії вивчити «можливі способи реагування» на цю проблему. Каллас пообіцяла конкретні пропозиції до саміту ЄС у червні.
«Я вітаю чіткий сигнал моєї колеги Каї Каллас щодо готовності ЄС запровадити заборону на в’їзд для російських комбатантів. Це своєчасний і бажаний крок, який покаже кожному росіянину, що, підписуючи контракт на ведення злочинної війни агресії проти України, він також підписує заборону на в’їзд до Європи», — написав міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
Серед країн, чия позиція щодо цього питання вже відома, є Литва. Країна пообіцяла підтримувати «чорний список» разом із суворими обмеженнями на в’їзд. Раніше схожий заклик також підтримала Латвія, Польща, Фінляндія, Швеція, Німеччина та Румунія.
У листі до керівництва ЄС лідери восьми держав наголосили, що серед російських вояків є понад 180 тисяч засуджених за кримінальні злочини, яких достроково звільнили в обмін на контракт.
«Кількість шенгенських віз, які видаються російським громадянам, вже відчутно зростає. З огляду на свободу пересування у Шенгені, безпекові аспекти не залежать від того, яка країна видала візу чи посвідку на проживання. Наша бездіяльність може створити довгострокові “вразливості”, яких на даному етапі ще можна уникнути», — наголошують лідери.
Однак, реалізація такої ініціативи вимагає узгодження на рівні всіх країн Шенгенської зони, оскільки правила віз та прикордонного контролю є загальноєвропейськими. Зміни у візовій політиці або введення «чорного списку» повинні пройти через рішення Ради ЄС та Європейської комісії, а це технічно та політично складно й потребує консенсусу всіх держав-членів.
Поки що Єврокомісія вивчає можливі підходи. Йдеться про різні варіанти — від зміни візових правил до спеціальних перевірок служб безпеки перед видачею віз. Це означає, що конкретної формули ще немає, але відповідні пропозиції обіцяли підготувати до червневого саміту ЄС. Водночас юридичні й політичні експерти звертають увагу на ризики: масові заборони на в’їзд без індивідуальної перевірки можуть викликати критику як такі, що суперечать загальним принципам права ЄС і це може ускладнити шлях до одностайного рішення.
